Започаткована українцями Австралії акція «Невгасима свічка», мета якої нагадати людям про лихоліття Голодомору в Україні 1932-33 років, перетнула кордони країн Балтії. У церемонії передачі символічного факелу від однієї країни іншій беруть участь очевидці цієї страшної трагедії українського народу, які зараз проживають у країнах Балтії. «Невгасима свічка» вже побувала в Естонії та Латвії, зараз символічний вогонь у Литві.
Символічна свічка-факел у пам’ять про жертви Голодомору була освячена і запалена в квітні цього року в Австралії і звідти передається в держави світу, де проживають українці. Пам’ятний вогонь уже перетнув кордони 14 із 33 країн. У листопаді факел прибуде до Києва, де стане вічним символом скорботи за мільйонами загиблих від голоду українців. Ця акція має на меті донести в усі куточки планети правду про одну з найбільших в історії людства гуманітарних катастроф – Голодомор в Україні 1932-33 років.Зі Швеції до Естонії символічну свічку привіз очевидець Голодомору Степан Адаменко, який передав її представникам української діаспори Естонії.
Керівник Асоціації українців Естонії Володимир Паламар зазначив: «Про Голодомор я почув від своєї бабусі. Я не знав, що це таке. І цією акцією «Невгасима свічка» українці показують і розповідають усім, що творив комуністичний режим у ті часи».
В Естонії проживають українці, які пережили Голодомор. Вони розповіли про ті страшні часи учасникам акції і разом з ними помолились за загиблих від голоду.
«Від цієї символічної свічки в Талліні були запалені свічки і проведені молебні у церквах різних конфесій Естонії. Я можу сказати, що цей вогонь не тільки символічний, але й вже став святим вогнем», – зауважив посол України в Естонії Петро Кір’яков
«Вони жити хотіли, а Голодомор забрав їх...»
У Латвії символічний факел від естонських українців прийняла очевидець Голодомору Лідія Лісняк, яка написала книгу про страждання своєї родини в ті часи лихоліття. Пані Лідія вважає, що про Голодомор не слід замовчувати, про цю страшну трагедію повинно знати якомога більше людей, щоб подібне ніколи не повторювалось.
«Я вважаю, що про лихо, яке забрало життя 10 мільйонів людей, не згадувати гріх. Мені скоро 80 років, а я не можу не згадувати душі безвинно загиблих. Моя сестра і брат жили б. Вони жити хотіли, а Голодомор забрав їх. Як же про це не згадувати», – зазначає Лідія Лісняк.
Латвійці кажуть, що розуміють українців
У Латвії в рамках акції «Невгасима свічка» відкрили фотовиставку в Ризькій думі, вона присвячена Голодомору в Україні 1932-33 років. Голова Комісії із закордонних справ Сейму Латвії Андріс Берзиньш зауважив Радіо Свобода, що Латвія, яка пережила страшні часи репресій, із розумінням ставиться до трагедії українського народу.
«Я вважаю, що про усі історичні події, котрі спеціально приховувались, слід говорити. Бо чим голосніше про це ми говоритимемо, тим менше можливості, що вони, або їм подібні, повторюватимуться. Можливо, комусь не дуже хочеться говорити про події, які сталися в часи радянської влади, – це вже інша справа. Однак проти правди ніхто не може йти. Тому слід подякувати Україні, урядові та президентові за цю ініціативу», – заявив Андріс Берзиньш
Естонія, Латвія та Литва визнали Голодомор в Україні свідомим геноцидом сталінського режиму проти українського народу.
