Президент Греції Карлос Папуліас заявив, що країна знаходиться "на межі безодні" внаслідок кривавих зіткнень, що забрали життя трьох людей.
Загиблі були жертвами пожежі в будинкуі банку в центрі Афін. Полум’я здійнялось, коли група молодих людей закидала будівлю пляшками з запальною сумішшю.
Зіткнення між демонстрантами та силами правопорядку в Афінах не припинялись увесь день. Поліція застосувала сльозогінний газ, щоб відігнати натовп від будинку парламенту; перед цим в стражів порядку полетіли каміння та пляшки.
В центрі грецької столиці зібрались декілька десятків тисяч мітингувальників, які протестували проти жорстких урядових заходів зі зниження державних витрат.
В середу до 48-годинного страйку, що був об’явлений напередодні представниками бюджетного сектору, приєднались рабітники транспорту. Зачинені аеропорти, залізничні вокзали, морські пристані. Не працює більшість магазинів, шкіл, лікарень та держзакладів.
В переліку антикризових заходів:
Відміна премій для службовців держсектору
Обмеження розміру щорічних відпускних та їх повне скасування для високооплачуваних категорій
Заборона на збільшення зарплат та пенсій в держсекторі щонайменше на три роки
Збільшення ПДВ з 21% до 23%
Збільшення акцизів на паливо, алкоголь та тютюн на 10%
Оподтковування незаконного будівництва.
На знак солідарності з протестувальниками усі телеканали і радіостанції на добу припинили випуски новин та інші інформаційні передачі.
Це вже третя подібна акція в Греції за останній квартал.
Пакет антикризових заходів, що представлений грецьким урядом у відповідь на обіцяні МВФ та Євросоюзом 110 млрд євро, викликав протести по всій країні. На греків очікує скорочення зарплат в держсекторі та пенсій, а також збільшення податків і пенсійного віку.
Ціль - за три роки зменшити державні видатки на 30 млрд євро, знизивши таким чином дефіцит бюджету з існуючих 13,6% приблизно до 3%.
Грецький парламент проголосує по законопроекту про антикризові заходи до кінця тижня.
Між тим в середу німецький парламент обговорював участь Німеччини в програмі фінансової допомоги Афінам. Передбачається, що саме ФРН - провідна економіка Європи - надасть найбільший кредит.
Канцлер Ангела Меркель, аргументуючи рішення свого уряду, заявила, що на карту поставлено майбутнє Євросоюзу та Німеччини як частини ЄС.
Комісар Євросоюзу з валютної та економічної політики Оллі Рен назвав ситуацію в Греції унікальною. За його словами, побоювання, що після Греції про фінансову допомогу звернуться Іспанія та Португалія, невиправдані.
Вже кілька місяців країну вражають масові протести проти заходів жорсткої економії.
Один з представників уряду не схильний перебільшувати значимість протестних настроїв.
"Роками в цій країні влаштовувались страйки й протести – без особливих наслідків. Ми до цього вже звикли", - наводить його слова агенція “Франс прес”.
Політолог і директор інституту суспільної думки Opinion Іліас Ніколакопулос вважає, що, незважаючи на зростання напруження, "люди змиряться" з тим, що доведеться затягнути паски.
Однак в профспілках вважають інакше: їхні лідери впевнені, що скорочення доходів зачепить переважно малозабезпечених греків.
"Є інші речі, які [уряд] міг би зробити до того, як відібрати гроші у пенсіонера, який отримує 500 евро за місяць", - заявив в ефірі одного з грецьких телеканалів керівник профспілки держслужбовців ADEDY Спірос Папаспірос.
Євросоюз погодився надати Греції позику в 80 млрд євро, ще 30 млрд повинен надати Міжнародний валютний фонд. Кредитори намагаються не допустити дефолту Греції через борги, котрі досягли 300 млрд евро.
Угоду мусять ще ратифікувати парламенти деяких країн єврозони.
