Лідери найбільших економік Європи домовилися в неділю в Берліні збільшити внески до Міжнародного валютного фонду, який став головним позикодавцем країнам, що розвиваються і потерпіли від економічної кризи.
Деякі подробиці повідомив прем’єр-міністр Великої Британії Ґордон Браун, який заявив: «Ми потребуємо міжнародної дії, щоб допомогти, наприклад, Середній і Східній Європі, звідки пішла, повернулася на власні території, ціла низка іноземних банків, і де важко здійснити рекапіталізацію решти банківської системи й реструктурувати її без підтримки міжнародних фінансових установ. Тому ми пропонуємо сьогодні, як можна побачити в ком’юніке, фонд у 500 мільярдів доларів для Міжнародного валютного фонду, який дасть МВФ змогу не тільки відповідати на кризи, коли вони вже сталися, а й відвертати кризи».
Щоправда, ком’юніке, яке цитував Браун, тим часом побачити не можна – його текст не оголошуватимуть, аж доки з ним не познайомляться всі країни ЄС, що не були представлені на недільній берлінській зустрічі (а там, крім уже згаданих, були ще керівники Чехії, яка нині головує в ЄС, і Люксембургу – великого європейського банківського центру, прем’єр-міністр і водночас міністр фінансів якого Жан-Клод Юнкер є головою Ради міністрів фінансів Єврозони, яка об’єднує країни, де обертається спільна європейська валюта).
Крім фінансового фонду, буде й нова регуляція
І тому другий важливий момент, який узгодили учасники зустрічі, агентства лише переказують із посиланням на власні джерела: це – потреба в посиленні фінансової регуляції і нагляду.
За однією з таких цитат, «жоден фінансовий ринок, жоден продукт на фінансовому ринку, жоден гравець на фінансовому ринку не можуть діяти без регулювання і без нагляду».
Інше агентство продовжує цитату: «Це особливо стосується приватних інвестиційних фондів, …які можуть становити системний ризик».
Також, за повідомленнями, на зустрічі вирішено розробити санкції проти офшорних зон, які дозволяють ухилятися від податків.
Нинішнє засідання мало на меті підготувати ЄС до саміту «Групи Двадцяти» промислово розвинених держав і найрозвиненіших серед держав, що розвиваються, який має відбутися в Лондоні 2 квітня.
ЄС потребує спільних дій
Європейські керівники сподіваються стати єдиним фронтом на цій зустрічі з колегами з Америки й Азії і таким чином посилити свій вплив у розробці загальносвітової стратегії боротьби з кризою.
Але, кажуть оглядачі, хоча нині лідери країн ЄС і домовилися про необхідність глибоких змін і про спільні дії, вони ще мають довести, що зможуть здійснити ці дії.
Досі «спільною відповіддю» ЄС на кризу була низка координованих, але незалежних кроків окремих держав, які мали на меті стимулювати свої власні економіки і надати більше грошей своїм власним банкам. А Європейська Комісія при цьому висловлювала занепокоєння планами Іспанії, Італії і Франції піти на протекціоністські заходи для порятунку їхньої автомобільної промисловості.
Усе це розбудило побоювання, що Європа може залишитися в стані рецесії довше, ніж Сполучені Штати Америки, які мають єдину урядову політику й єдину економіку.
Як ознака, що інвестори можуть утекти з дезорганізованого Європейського Союзу до відносного спокою у США, євро днями впав до тримісячного мінімуму стосовно долара.
