Ця стаття призначена в першу чергу для тих, хто вивчає Біблію, або, принаймні, вважає, що добре її знає, а також для всіх тих, кому вкрай потрібне правдиве знання минулого. Це також - спроба подивитись, чи готове людство для “прозріння”
Здавна відомо, що тільки той зможе передбачити майбутні події, хто уважно вивчив правдивий історичний досвід минулого.
При цьому не варто плутати таке передбачення з прогнозами астрологів, ворожками на картах, кавовій гущі та віщунів, які роблять свої прогнози на підставі не реальних подій минулого, а на підставі “супутніх показників” – розташуванню планет, енергетики потойбічного світу тощо.
Не рідко в різних життєвих ситуаціях або під час воєнних кампаній ті, хто мав приймати відповідальні рішення, звертались до досвіду попередніх подій, або до досвіду своїх попередників, або ж до досвіду історичного минулого.
Причому, чим радикальніше та відповідальніше рішення треба було прийняти, тим частіше звертались до більш раннього історичного періоду. Це робилось для того, щоб дізнатись, до чого можуть призвести в кінцевому підсумку ті чи інші рішення або певні дії.
Отже, для того, щоб знайти дійсно правильне рішення, треба більш-менш досконально знати події минулого.
Та іноді цього буває замало!
Справа в тому, що приймаючи іноді дуже відповідальні рішення, деякі “відповідальні мужі” навіть не здогадувались, що деякі історичні події минулого були або брутально сфальсифіковані, або невірно розтлумачені, або ж описи тих подій просто невірно перекладені з іншої мови.
Тому й багато прийнятих відповідальних рішень діячами минулого зараз нерідко дивують сучасних істориків, які “з висоти багатьох років” можуть оцінювати ті чи інші події минулого.
Отже, для того, щоб знайти дійсно правильне рішення, треба не просто досконально знати події минулого, але й усіма можливими способами перевірити правдивість описаних подій і тлумачень.
І для цих перевірок є досить вагомі підстави (я тут не збираюсь наводити для прикладу чисельні факти суцільної фальсифікації історії протягом останніх віків з боку представників російської держави).
Розглянемо деякі речі, пов’язані, в першу чергу, з текстами Біблії.
І раніше були, і зараз є немало людей, які намагаються передбачити майбутні події, пов’язані з релігійним життям суспільства. При цьому ці “пророки майбутнього” майже завжди посилаються на тексти з Біблії, відомі усім вже багато століть, і до яких існують відповідні тлумачення та роз’яснення, теж відомі вже протягом багатьох століть. І якщо посилання безпосередньо на тексти Біблії не є чимось негативним, а навпаки – досить позитивні, то посилання на деякі тлумачення текстів Біблії, що дійшли до нас з минулого та передаються майбутнім поколінням переважно завдяки духовним навчальним закладам, далеко не завжди можуть бути корисними для людства.
В якості одного з яскравих прикладів я можу навести приклад з історією Коперніка та плоскістю-округлістю земної поверхні. В Біблії ані слова не сказано, що Земля як планета – не кругла. Не сказано також нічого, що змусило б людей вважати, що вона – плоска.
Справа в тому, що в далекому минулому суходільна частина поверхні Землі справді могла бути одним суцільним континентом, який омивався трьома океанами. Тобто, говорячи мовою наших з вами стародавніх предків, “земля трималася на трьох китах” (можна припустити, що в ті часи вже саме кит був найбільшим і наймогутнішим представником фауни світового океану).
Проте, знадобилось чимало людських невинних жертв та проведення навколосвітніх плавань в середні віки, щоб офіційна церква відмовилась від тієї помилкової догми, що Земля – це плоска поверхня.
Але християнська частина людства, чомусь, на цьому й заспокоїлась! Переважній більшості християн здається, що в наш час, час лавиноподібного розвитку технічного прогресу, тотальної комп’ютеризації та фантастично швидкісного обміну інформації, просто не залишилось нічого нез’ясованого навіть у Біблії. І це – найбільший і найстрашніший самообман сьогодення! Подібне ставлення до деяких догм можна також побачити і у представників деяких інших релігій, які в своїй основі спираються на спільного з іудейським Господа (Адонай (Ашем), Я?хве (Я?гве, Ієго?ва), Саваоф, Аллах) та в яких згадуються одні й ті ж ангели (наприклад, архангел Гавриіл (Габріель, Джаблаіл) тощо).
Дуже сумно, коли поводирями сліпців є такі ж сліпці. Тому що ще раз наголошую на тому, що можливість прийняти правильне рішення на майбутнє зможе лише той, хто добре знає історичну реальність минулого.
І, знаючи досвід Коперніка, Галілея та деяких інших, можу тільки уявити собі, після яких жертв християнська церква зможе відмовитися від чергових помилкових догм, аналогічних “плоскоземлії”! Справа в тому, що за останні 2000 років свідомість людства в цілому, а також християн і християнських поводирів зокрема анітрошечки не змінилась на краще! Якби це було не так, то не було б в наш час щонайменше такої кількості різного роду конфліктів на міжрелігійній або міжконфесійній основі, які відбуваються майже по всій планеті.
Проте, якби не було коперніків та галілеїв, то не було б і дуже багатьох відомих сьогодні досягнень як науково-технічних, так і духовних.
Основна мета цієї статті – довести необхідність переосмислення деяких догм задля того, щоб поводирі різних церков і конфесій могли в майбутньому приймати справді правильні рішення при спиранні на деякі біблійські тексти.
Для початку, почну майже з самого початку (вийшла непогана “гра слів”).
Усі без винятку знають історію біблійських Адама і Єви. У мене до всіх дуже просте питання: за що ж саме Господь так суворо їх покарав? Ви думаєте, що саме ви знаєте правильну відповідь? У вас є можливість зараз це перевірити.
Згідно з тим, про що Моісей розповів в главі шостій першої книги, за майже аналогічні вчинки СИНІВ БОЖИХ (прошу паралельно звернути увагу на те, що мова йде не про якогось конкретного СИНА БОЖОГО, а про досить чисельних СИНІВ БОЖИХ) жодного з них ніяк не було покарано! Нагадаю, що СИНИ БОЖІ спускались на землю і брали собі за дружин дочок людських.
То чому ж тоді жодного з цих СИНІВ не було покарано (адже Господь був дуже обурений їхніми вчинками!), а Адама і Єву було покарано? Адже Адама теж сотворив Бог, тому він, Адам, повинен був бути не менш позбавленим любові, ніж інші, про яких згадувалось Мойсеєм в шостій главі!
Все це означає, що головною провиною був не стільки (а точніше – не тільки) факт ослуху заборони (до речі, з вини одного з помічників Господа, остаточне покарання якого за усі “діяння” відбудеться в недалекому майбутньому), а щось не менш важливе. А більш важливою в даному випадку може бути саме причина цієї заборони.
А щоб усім легше було знайти відповідь на поставлене попереднє запитання, поставлю “допоміжне” запитання: ким доводилась Єва Адамові ДО того, як вона стала його дружиною (жінкою)?
Ті, хто здатен аналізувати події, зможуть зрозуміти самі, а іншим я спробую пояснити.
Згадайте, з чого Господь створив Адама (хоча в даному випадку – не це головне, але згадано лише для співставлення), і з чого Господь створив Єву (ось це – дуже важливе!).
А тепер повторюю запитання в більш розширеному вигляді: так ким доводилась Єва Адамові до того, як вона стала його дружиною (жінкою), якщо створена вона була з частини його тіла (та хоча б лише з однієї його клітини!)?
Так, Адама і Єву було покарано не тільки за те, що вони ослухались заборони, а переважно за те, що було здійснено заборонене Господом кровозмішення! Ось якого гріха ми є дітьми!
Проте, нажаль, для людства це був далеко не останній випадок здійснення подібного гріха, коли діти народжувались від кровних родичів. Подібні випадки згадувались не тільки в інших текстах Біблії, а і в різних історичних документах. Я вже не кажу про чисельні шлюби між двоюрідними, троюрідними тощо родичами, від яких з’являлись на світ різні потвори, аналогічні відомому, завдяки класичній літературі, Квазімодо! Причому, потворність проявлялась іноді не тільки фізично але й морально, пробуджуючи звірині інстинкти (згадайте того ж таки Каїна).
В цій статті наведено лише один дуже маленький епізод, описаний у Біблії.
Але гадаю, що наведеної мною мізерної інформації достатньо для того, щоб розумні “поводирі сліпих” збагнули нарешті, що вже час розпочати лікування від сліпоти, щоб часом не завести людство у прірву.
Я не збираюсь прискорювати процес “прозріння”, проте мушу зазначити, що часу для остаточного досягнення “прірви” залишається усе менше.
