Преса висвітлює, як у перші два тижні вересня в Росії відбувалися дискусії у двох російських політичних групах – дискусійному клубі «Валдай» і Світовому політичноу форумі, де йшлося, серед іншого, про майбутнє Росії, її імперські амбіції, стосунки з сусідами, зокрема – з Україною. Оглядачі продовжують аналізувати нинішнє своєрідне «газове заручництво» України від Росії та його вірогідні наслідки. У пресі також публікуються деякі висновки західних вчених про те, що «рослини поблизу Чорнобиля, вірогідно, витворюють в собі «антирадіаційний щит».
Роберт Скідельский, відомий британський економіст і член палати лордів Британії, ділиться на сторінках «Москоу Таймз» своїми враженнями від політичних дискусій у рамках політичного клубу «Валдай» і Світового політичного форуму. Скідельский вважає, що дві зустрічі двох великих російських політичних груп – одна на теплоході за обідом в Сочі з участю Путіна, а друга – в Ярославлі під патронатом президента Росії Дмитра Медведєва, показали, насамперед, «явний подих наближення політичного конфлікту в Росії».
На думку британського лорда, «дві конференції дали чудову можливість поглянути на розвал двовладдя в Росії». Роберт Скідальский констатує, що «в основному російські історики... стверджували на цих дискусіях, що Росії важко, а то й неможливо, подолати спадщину самодержавства.., що в Росії самодержавство постійно відроджувалося з попелу, подібно птаху-феніксу. Цьому сприяла пасивність і довготерпіння росіян. Більшовики успадкували самодержавство від царів, а Путін знову відкрив старий монархічний принцип помазання на царство спадкоємця, обійшовши стороною демократичне змагання за посаду президента», – резюмує британський експерт.
Скідальський зауважує, що і в Сочі, і в Ярославлі виникало питання, чи зможе коли-небудь Росія відмовитися від свого імперського минулого, погодившись на звичайні стосунки зі своїми незалежними нині сусідами, такими, як Україна...
На зустрічі з Медведєвим в Ярославлі, інформує Скідельський, також йшлося про «прямий зв’язок між демократизацією і модернізацією, і всі погодилися, що Росія повинна диверсифікувати свою економіку, знизити залежність від енергоресурсів», тобто, лише відмова Росії від авторитаризму і «нормальна» поведінка її з сусідами, на світовій арені, можуть сприяти просуванню цієї держави шляхом демократії і модернізації. Автор статті в «Москоу Таймз» приходить також до висновку, що «минуло дев’ятнадцять років з моменту краху комунізму, але напрям руху Росії незрозумілий, як завжди... і це викликає у всіх нас постійне почуття остраху».
Російська «Нєзавісімая газета» вважає, що нових криз у стосунках Росії й України, нових газових криз між сторонами «дозволить уникнути тільки передвиборча ситуація в Росії». Автор статті на шпальтах цього видання під назвою «Україна побоюється газової пастки» Тетяна Івженко вважає, що за допомогою газу і штучної ціни на нього для Києва Росія «повністю контролює ситуацію в Україні».
Тут також наводиться думка експерта про те, що «такі стосунки важливі з точки зору майбутньої передвиборчої кампанії, адже повернення України в русло російських інтересів обов’язково буде представлене як важлива зовнішньополітична перемога президента Медведєва».
Впливова американська «Нью–Йорк Таймз» публікує висновки вчених про те, що «вірогідно, деякі види рослин у районі Чорнобиля адаптувалися до високого рівня радіаційного фону».
Тут наводяться висновки, зокрема словацьких генетиків, котрі не виключають, що адаптаційні здатності рослин обумовлені легкими змінами у вмісті в їхніх структурах білка. Так, у льону, що виріс на чорнобильському радіаційному ґрунті , зафіксовано генетиками більше на 5 відсотків білку, аніж у льоні, що вирощений при нормальному радіаційному фоні. Оцей більший вміст білку, вірогідно, й захищає рослини з Чорнобиля від смертоносної радіації.
На думку британського лорда, «дві конференції дали чудову можливість поглянути на розвал двовладдя в Росії». Роберт Скідальский констатує, що «в основному російські історики... стверджували на цих дискусіях, що Росії важко, а то й неможливо, подолати спадщину самодержавства.., що в Росії самодержавство постійно відроджувалося з попелу, подібно птаху-феніксу. Цьому сприяла пасивність і довготерпіння росіян. Більшовики успадкували самодержавство від царів, а Путін знову відкрив старий монархічний принцип помазання на царство спадкоємця, обійшовши стороною демократичне змагання за посаду президента», – резюмує британський експерт.
Скідальський зауважує, що і в Сочі, і в Ярославлі виникало питання, чи зможе коли-небудь Росія відмовитися від свого імперського минулого, погодившись на звичайні стосунки зі своїми незалежними нині сусідами, такими, як Україна...
На зустрічі з Медведєвим в Ярославлі, інформує Скідельський, також йшлося про «прямий зв’язок між демократизацією і модернізацією, і всі погодилися, що Росія повинна диверсифікувати свою економіку, знизити залежність від енергоресурсів», тобто, лише відмова Росії від авторитаризму і «нормальна» поведінка її з сусідами, на світовій арені, можуть сприяти просуванню цієї держави шляхом демократії і модернізації. Автор статті в «Москоу Таймз» приходить також до висновку, що «минуло дев’ятнадцять років з моменту краху комунізму, але напрям руху Росії незрозумілий, як завжди... і це викликає у всіх нас постійне почуття остраху».
Російська «Нєзавісімая газета» вважає, що нових криз у стосунках Росії й України, нових газових криз між сторонами «дозволить уникнути тільки передвиборча ситуація в Росії». Автор статті на шпальтах цього видання під назвою «Україна побоюється газової пастки» Тетяна Івженко вважає, що за допомогою газу і штучної ціни на нього для Києва Росія «повністю контролює ситуацію в Україні».
Тут також наводиться думка експерта про те, що «такі стосунки важливі з точки зору майбутньої передвиборчої кампанії, адже повернення України в русло російських інтересів обов’язково буде представлене як важлива зовнішньополітична перемога президента Медведєва».
Впливова американська «Нью–Йорк Таймз» публікує висновки вчених про те, що «вірогідно, деякі види рослин у районі Чорнобиля адаптувалися до високого рівня радіаційного фону».
Тут наводяться висновки, зокрема словацьких генетиків, котрі не виключають, що адаптаційні здатності рослин обумовлені легкими змінами у вмісті в їхніх структурах білка. Так, у льону, що виріс на чорнобильському радіаційному ґрунті , зафіксовано генетиками більше на 5 відсотків білку, аніж у льоні, що вирощений при нормальному радіаційному фоні. Оцей більший вміст білку, вірогідно, й захищає рослини з Чорнобиля від смертоносної радіації.
