На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин привітав народних депутатів із святом Святого Миколая Чудотворця.
Головуючий поінформував про результати роботи на пленарних засіданнях 18 грудня. Розглянуто 13 питань порядку денного, з них шість законопроектів, а також 82 проекти постанов. За результатами розгляду прийнято шість законів та 79 постанов, розгляд шести законопроектів перенесено.
В.Литвин зачитав депутатські запити.
Про роботу Тимчасової слідчої комісії, яка з'ясовувала обставини поставок до Грузії української військової техніки з метою встановлення фактів порушення законодавства України та норм міжнародного права поінформував народних депутатів голова Комісії Валерій Коновалюк. Він зазначив, що подані до Комісії матеріали дають підстави зробити висновок, що поставки військової техніки до Грузії здійснювалися за укладеними угодами і договорами відповідно до програм військово-технічного співробітництва. Але, при здійсненні поставок не завжди враховувалася необхідність підтримання на належному рівні боєздатності і боєготовності українських Збройних Сил, а також політичні та економічні наслідки поставок зброї у конкретній військово-політичній обстановці.
Голова Комісії зазначив, що зібрані факти свідчать про те, що грузинська армія була оснащена за рахунок поставок з України величезною кількістю наступальної зброї (танки, БМП, БТР, корабельні установки залпового вогню "Град", вертольоти тощо), яка була використана під час південноосетинського конфлікту. В окремих випадках, повідомив В.Коновалюк, в Грузію поставлялись найсучасніші зразки озброєнь, якими оснащена українська армія, наголосивши, що вони знімались з бойового чергування.
В.Коновалюк повідомив, що розслідуванням, проведеним членами Комісії, встановлено: поставки військової техніки і озброєнь здійснювались за цінами значно нижчими, ніж ті, що існують на світовому ринку озброєнь, а також в 3-5 разів дешевше, ніж вказано в контрактах.
Голова Комісії наголосив, що "все це не може розглядатися інакше, як свідоме оснащення грузинської армії сучасною зброєю для бойових дій за рахунок Державного бюджету України та обороноздатності Збройних Сил України".
В.Коновалюк повідомив, що за останні чотири роки з України експортовано зброї щонайменше на 2,5 млрд. дол., а до Державного бюджету надійшло близько 200 млн. дол.
Доповідач також зазначив, що здійснення Комісією покладених на неї функцій ускладнювалося тим, що керівники деяких державних органів не тільки не сприяли діяльності Комісії, а й відмовлялися надавати їй відповідні документи і пояснення.
За результатами розглянутих матеріалів члени Комісії вважають за необхідне: звернути увагу Президента України, керівників державних органів, причетних до вирішення питань, пов'язаних з поставкою зброї до Грузії, на необхідність забезпечення передусім національних інтересів держави; доручити Генеральній прокуратурі України надати юридичну оцінку подіям і фактам та вирішити питання про порушення кримінальної справи щодо притягнення до відповідальності посадових осіб, з вини яких під час поставок зброї до Грузії завдано шкоди інтересам України.
В обговоренні звіту Тимчасової слідчої комісії взяли представники всіх депутатських фракцій. У виступах прозвучали як звинувачування на адресу вищого політичного керівництва держави, так і протилежні оцінки - під час постачання озброєнь до Грузії Україна не порушила жодного міжнародного договору, українські військовослужбовці та цивільні громадяни не брали участі у воєнному конфлікті між Грузією і Південною Осетією.
Деякі промовці зауважили, що народні депутати мали б заслухати звіт Тимчасової слідчої комісії у закритому режимі, оскільки деякі документи становлять державну таємницю.
За наслідками обговорення Верховна Рада ухвалила Постанову про звіт Тимчасової слідчої комісії, вирішивши взяти його до відома та направити Президенту України і Прем'єр-міністру. У Постанові йдеться про те, що керівники відповідних державних органів мають звернути увагу на необхідність неухильного дотримання вимог законодавства України і забезпечення національних інтересів держави при вирішенні питань, пов'язаних з поставкою зброї до інших країн.
Тимчасовій слідчій комісії доручено передати матеріали розслідування Генеральній прокуратурі для відповідного реагування.
Законопроект про посилення відповідальності за несвоєчасну виплату або безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших встановлених законом виплат доповіла міністр праці та соціальної політики Людмила Денісова. Вона наголосила на необхідності посилення соціальної захищеності трудових прав громадян, гарантованих Конституцією України та забезпечення ефективної реалізації основних принципів державної соціальної політики в Україні.
Л.Денісова зазначила, що сьогодні в Україні, незважаючи на прийняття цілої низки законів, стан соціального захисту працюючих, додержання норм і положень трудового права незадовільний. За її словами, результати перевірок, проведених державними інспекторами праці, свідчать, що майже 90% роботодавців порушують вимоги трудового законодавства, водночас за наявної заборгованості із заробітної плати вони здійснюють інші платежі, незважаючи на те, що чинне законодавство встановлює першочерговість виплати заробітної плати.
Міністр поінформувала, що законопроект передбачає посилення економічних санкцій, передбачених статтею 175 Кримінального кодексу України та, за рахунок цього, пом'якшити такий вид кримінальної відповідальності як позбавлення волі посадових осіб суб'єктів господарювання, що скоїли злочин. За її словами, пропонується також посилити адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цих органів.
Під час обговорення народні депутати підтримали внесений урядом законопроект. На думку промовців, прийняття такого закону дозволить органам державної влади ефективніше впливати на процеси, що відбуваються у сфері праці, забезпечить реалізацію конституційного права громадян на своєчасне одержання винагороди за працю, посилить відповідальність осіб за порушення трудового законодавства.
За результатами голосування, законопроект про посилення відповідальності за несвоєчасну виплату або безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших встановлених законом виплат був прийнятий за основу ("за" - 240 голосів).
Народні депутати далі розглянули проект постанови про впровадження мораторію на закриття загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості.
Верховна Рада ухвалила Постанову 244-ма голосами "за". Згідно з Постановою "Кабінету Міністрів рекомендовано доручити органам місцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування проаналізувати ситуацію щодо функціонування загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості із врахуванням прогнозованих демографічних змін та вжити заходів призупинення їх необґрунтованої ліквідації". Уряд також має вжити невідкладні заходи щодо зміни умов фінансування загальноосвітніх навчальних закладів в сільській місцевості тощо.
За основу і в цілому було ухвалено Закон "Про внесення змін до Закону "Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків" (щодо вартості і строків придбання подарунків). Народний депутат Ярослав Сухий пояснив необхідність прийняття закону тим, що інфляційні процеси знецінили граничну суму коштів, яку можна без оподаткування спрямовувати на придбання дитячих святкових подарунків у розрахунку на одну дитину.
Тому законопроектом пропонується встановити нову граничну суму коштів, що спрямовується на ці цілі, у розмірі, кратному соціальному нормативу - 8 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб на 1 січня звітного податкового року (у 2008р. - 50,64грн.). За його словами, цим самим буде значно зменшено вплив інфляції на вартість набору товарів, які згідно з цим законом можна включати до складу дитячого святкового подарунку.
Парламентарії далі розглянули і прийняли Постанову про звернення Верховної Ради України щодо Указу Президента України "Про призначення Т.Дурдинця заступником Голови Служби безпеки України - начальником Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю". У зверненні йдеться: "зважаючи на вимоги частини третьої статті 106 щодо підстав для видання Президентом України указів і частини п'ятої статті 124 Конституції України про обов'язкове виконання судових рішень", Верховна Рада постановила запропонувати Президенту України скасувати Указ Президента України від 19 жовтня 2007 року № 985/2007 "Про призначення Т. Дурдинця заступником Голови Служби безпеки України - начальником Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю".
Наприкінці пленарного засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.
На цьому ранкове пленарне засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання третьої сесії відбудеться у вівторок, 23 грудня.
Апарат Верховної Ради України