Політичний оглядач

Кожен з учасників до кінця зіграв свою роль: Банкова зробила вигляд, що починає розслідування діяльності Тимошенко, а вона – що злякалася. Кожен отримав свої дивіденди: секретаріат – оприлюднив довгограючий компромат на Тимошенко, а вона опинилася у ролі жертви репресій.

Хоча сама Тимошенко, щоб підігріти драматизм ситуації, у своєму оточенні висловлює побоювання в початку кримінального переслідування, але очевидно, що це матиме таку ж перспективу, як і роздутий лідеркою БЮТ "корупційний скандал" 2005 року.

У сучасній Україні нічого не загрожує затриманому на гарячому дальньому родичу президента Ющенка, а тим більше прем’єр-міністру, за якою підтримка 30% виборців.

Одного разу подібна історія вже зіграла вирішальну роль в кар’єрі Тимошенко. У 2001 році вона заходила до СІЗО як екс-президент корпорації ЄЕСУ, а виходила – як народна героїня.

Ми не беремося визначити, чи існує в діях Тимошенко злий умисел – чи ідеться про надумані обвинувачення. Ми оперуємо документами, які свідчать, що СБУ почало займатися прем’єром з усією серйозністю, тоді як Генпрокуратура не побачила причин для такого розслідування. При чому обидві силові структури є достатньо дискредитованими, щоб їх дії були однозначно сприйняті як довгоочікувана боротьба з корупцією або небажання займатися репресіями.

У розпорядження "Української правди" потрапило першоджерело – текст звернення глави секретаріату президента Віктора Балоги до т.в.о. глави СБУ Валентина Наливайченка.

У цьому документі Балога наводить сім напрямків, за якими просить здійснити перевірку дій Тимошенко та її підлеглих зокрема. До листа додаються матеріали на 350 (!) сторінках.

Як відомо, сама Тимошенко на брифінгу в понеділок зачитала шість претензій на її адресу, тут же їх спростувавши, "забувши" про останню – фінансування БЮТ коштами "Укрзалізниці".

Лист Віктора Балоги Валентину Наливайченку

"Шановний Валентине Олександровичу!

Звертаюся до вас з проханням дати оцінку інформації щодо дій і бездіяльності посадових осіб Кабінету міністрів, представників блоку Юлії Тимошенко в контексті можливої шкоди для національних інтересів України.

Відповідно до статті 116 Конституції, Кабінет міністрів забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України.

Дії керівництва Кабінету міністрів та блоку Юлії Тимошенко протягом останніх місяців можуть свідчити про свідому їх діяльність на шкоду економічної самостійності і відтак – на підрив державного суверенітету України.

По-перше, відбувається фактичний саботаж прем’єр-міністра України політики президента України щодо досягнення енергетичної незалежності нашої держави.

Так, фактично в останній момент особистим розпорядженням прем’єр-міністра було заборонено підписання угод, які дозволяли забезпечити проектне (аверсне) використанням нафтопроводу "Одеса-Броди".

При цьому протягом попередніх місяців уряд не надав жодних критичних пропозицій щодо такого використання нафтопроводу. Натомість, було переукладено угоду щодо реверсного використання нафтопроводу на невигідних для України умовах.

По-друге, через створення урядом штучних перепон діяльності інвесторів (зокрема, з прямим ігноруванням чи порушенням рішень РНБОУ) відбувається витіснення з українського ринку неросійських інвесторів, зокрема в галузі видобування енергоресурсів.

Так, відмова уряду виконати рішення РНБОУ щодо контракту з Vanco змусило компанію звернутися до міжнародного арбітражу, прогнозоване рішення якого загрожує державному бюджету України багатомільярдними втратами.

Також Кабінет міністрів за даними Ради національної безпеки і оборони безпідставно розірвав угоди з британською CBM Oil, канадською Shelton і американською Marathon.

Поряд з цим, урядові чинники (зокрема, керівництво НАК "Нафтогаз України") заявляють про можливість розробки родовищ на території України, що раніше розробляли зазначені компанії, спільно з ВАТ "Газпром".

По-третє, урядом створюються сприятливі умови для передачі під контроль російських бізнес-структур стратегічних підприємств України. З цією метою була здійснена спроба форсувати приватизацію Одеського припортового заводу (для переговорів щодо ОПЗ в Україну приїздив С.Лукаш – довірена особа В.Путіна).

(Від "Української правди": Сергій Лукаш, колишній заступник голови правління "Газпрому" з адміністративного забезпечення (2001-2003 роки); до того був заступником керівника Федеральної служби охорони, яка забезпечує охорону президента Росії. За деякими публікаціями, Лукаш охороняв Путіна.)

У системі дій уряду щодо створення оптимальних умов для російських інвесторів вкладаються узгодження Тимошенко з Путіним вигідної для Росії схеми реструктуризації боргів НАК "Нафтогаз України" та можливості передачі під контроль російських компаній облгазів.

В цей ряд вписується намагання Кабінету міністрів під виглядом реформування приватизувати корпорацію "Авіація України" в інтересах китайських і російських інвесторів (Об’єднана російська авіакорпорація);

Реалізація проектів "Зоря-Машпроект" та "Укренергомаш" (через вказану компанію контролюються ВАТ "Турбоатом", "Електротяжмаш", Харківський електромеханічний завод та Харківський приладобудівний завод) в інтересах російського бізнесмена К.Григоришина (надає фінансову підтримку КПУ);

Проведення консультацій з російською стороною стосовно створення газотранспортного консорціуму за участю "Рургаз" (ФРН) та "Газпром" (РФ), що ускладнить контроль України за власною ГТС.

По-четверте, кошти державного бюджету використовуються для фінансування діяльності БЮТ. Достеменно відомо, що за рекомендацією народного депутата БЮТ М.Ковзеля (контролює фірму "Інтертранс") керівником Укрзалізниці здійснено незаконне перерахування на рахунок "Інтертрансу" 160 мільйонів гривень начебто на погашення боргів за надані пільги цій фірмі.

По-п'яте, під безпосереднім керівництвом В.Медведчука в контакті із офіційними особами адміністрації президента РФ (В.Сурков) здійснювалася розробка нового проекту Конституції (передбачає зміну форми правління в нашій державі, яка значно ускладнює механізми впливів, у тому числі ззовні) і його погодження з Партією регіонів.

(Від "Української правди": Владислав Сурков, перший заступник глави адміністрації президента Росії.)

По-шосте, лідер БЮТ створює інституційні перешкоди для реалізації зовнішньополітичного курсу країни та захисту її національних інтересів.

Так, протягом двох місяців, усупереч рішенню РНБОУ, прем’єр-міністр відмовляється підписати та оприлюднити ухвалені урядом постанови щодо правил перетину Чорноморським флотом Російської Федерації державного кордону України. Прем’єр-міністр також проігнорувала рішення РНБОУ з цього питання, яким главі держави рекомендовано ввести в дію відповідні правила указами президента України. Уряд до сьогодні не ухвалив підзаконних актів, які забезпечили б технічне виконання цих указів.

До того ж, прем’єр-міністр дозволяє собі виступати із критикою відповідної позиції президента України щодо ЧФ РФ після ухвалення рішення РНБОУ, чим дає російській стороні підстави для порушення зазначених указів – після того, як ЧФ РФ почав де-факто їх дотримуватися.

Усупереч національному законодавству, зокрема, закону України "Про основи національної безпеки України", урядом України створюються перешкоди для приєднання України до Плану дій щодо набуття членства в НАТО. Зокрема, не повною мірою та неефективно здійснюється фінансування Цільового плану "Україна-НАТО", програми інформування громадян щодо євроатлантичної інтеграції.

По-сьоме, керівництво уряду не вжило заходів щодо виконання рішення РНБОУ щодо підвищення рівня інформаційної безпеки України, через що Україна досі залишається вразливою для недружніх інформаційних психологічних впливів, спецоперацій та пропаганди з-за кордону.

Оскільки з'явилися відомості про досягнення домовленостей про фінансування російським керівництвом виборчих кампаній Тимошенко – обсяг близько 1 мільярда доларів – в обмін на поступки в питаннях, критично важливих для національної безпеки України, - вищезазначені факти можуть свідчити про практичне виконання прем’єр-міністром своєї частини цих домовленостей.

Прошу проаналізувати та перевірити викладені факти та надати пропозицію щодо реагування".

Лист Валентина Наливайченка Олександру Медведьку

Спецслужба, яка до того відслідковувала діяльність прем’єра, почала активні дії саме на підставі викладеного вище звернення глави секретаріату президента.

Лист від Балоги до СБУ датований 27 серпня, а вже за два дні, 29 серпня Наливайченко повідомляє генпрокурору, що, на думку СБУ, "Кабінет міністрів не вживає достатніх заходів для захисту державних інтересів, створює загрозу національній безпеці шляхом поглиблення критичної залежності національної економіки від російських державних монополій".

"Зокрема, внаслідок дій та бездіяльності уряду неефективно використовуються паливно-енергетичні ресурси держави, не вживаються заходи щодо диверсифікації джерел їх постачання, проводиться політика витіснення іноземних інвесторів з нафтогазового сектору в інтересах російського капіталу", - стверджує Наливайченко.

Так, в якості прикладу Наливайченко навів той факт, що "розпорядженням Кабінету міністрів посередником з газопостачання найбільшим промисловим підприємствам визначено ТОВ "Газпромзбут Україна", 100% акцій якого належить ВАТ "Газпром".

"Аналіз наявної в СБУ інформації свідчить про переважання в діяльності Кабінету міністрів корпоративних інтересів над загальнонаціональними, що може призвести до встановлення контролю з боку Росії над стратегічно-важливими для економіки держави підприємствами", - ідеться також в листі.

"Попередній аналіз отриманих СБУ матеріалів свідчить про наявність у діях окремих посадових осіб Кабінету міністрів ознак порушень чинного законодавства з питань національної безпеки та в сфері службової діяльності".

Завершує свого листа Наливайченко пропозицією генпрокурору провести нараду з метою створення спільної з Генеральною прокуратурою оперативно-слідчої групи "для подальшої перевірки вказаних фактів, надання правової оцінки та прийняття рішення".

Лист Олександра Медведька Валентину Наливайченку

Водночас генпрокурор ідею керівника спецслужби не підтримав. Медведько написав відповідь через дев'ять днів після звернення Наливайченка.

Він повідомив, що прокуратура уже проводила перевірки з викладеного Наливайченком фактажу. Тоді це робилося після доручень президента та керівництва Ради національної безпеки і оборони.

Так, по розірванню угоди з Vanco уряд відхилив протест прокуратури, тепер справу розглядатиме суд. За діяльністю "Нафтогазу" порушено три кримінальні справи, однак стосуються вони подій ще до появи "Газпрому" на внутрішньому ринку України, на що звертав увагу Наливайченко. У діяльності концерну "Авіація України" прокуратура виявила організаційні та управлінські порушення.

"Питання невиконання Кабінетом міністрів рішень РНБО не відноситься до компетенції органів прокуратури України, - також заявив Медведько. - Наведені в листі інші доводи не містять інформації про конкретні порушення закону, завдану шкоду та винних у цьому службових осіб".

Генпрокурор відмовив керівнику СБУ в формуванні спільної слідчо-оперативної групи, "оскільки на даний час відсутні передбачені кримінально-процесуальний законодавством підстави для її створення".

Наостанок Медведько визнав право СБУ самостійно перевіряти діяльність уряду.

"Водночас з питань виконання звернення секретаріату президента щодо оцінки загроз національній безпеці України діями окремих службових осіб уряду СБУ вправі провести перевірку з означених питань та прийняти рішення у межах наданих повноважень", - сказано в листі.

Сама Тимошенко уже в день виходу листа від Медведька встигла похвалитися цією перемогою. Зачитавши пункти звинувачень з боку Балоги, вона повідомила, що всі вони відкинуті прокуратурою.

"Приємно, що відповіла Генпрокуратура. Вивчивши всі ці обвинувачення, Генпрокуратура на гарній бюрократичній мові покрутила СБУ у виска і сказала: "Да ви що?! Може ми і генпрокуратура, десь і робимо щось не так, але ми вже остаточно не вронимо так честь мундиру. Да не має не тільки складу злочину, а нічого немає!" – сказала Тимошенко в ефірі ICTV.

Насправді ж, якщо розібратися, то відмова Медведька стосувалася тільки наведених у листі Наливайченка випадків, а не семи пунктів Балоги.

Однак закидами до Тимошенко на кшталт підготовки змін до Конституції разом з Медведчуком і Сурковим прокуратура не займалася. Вона і не могла цього робити, бо такі обвинувачення, як очевидно, розраховані не на кримінальне переслідування, а на громадську думку.

Українська правда