«Перевороту» у Верховній Раді, про який говорив Президент Віктор Ющенко, так і не сталося. «Cвято неслухняності» другого-третього вересня вже змінилося важкими роздумами прагматиків. Тепер, як це притаманно українській політиці, процес затягнеться на довший час.
Однак «нашоукраїнський» спікер сказав лише про вихід НУНС з коаліції, спеціально наголосивши, що не робитиме офіційного оголошення про її (коаліції) розпад.
Натомість Яценюк нагадав, що «смерть» коаліції настає лише за 10 днів після такого оголошення. Тут-таки спікер пояснив, що після цього ще є максимум чотири дні на публікацію цього оголошення в парламентській газеті «Голос України». І лише після того починається 30-денний термін, протягом якого в Раді має утворитися нова коаліція – або ж її може бути розпущено Президентом.
Як відомо, напередодні Віктор Ющенко заявив, що до розпуску парламенту готовий. Відомо також, що Раду, обрану на позачергових виборах, не можна розпускати протягом першого року роботи - однак цей рік спливає менше, ніж за місяць.
Відтак, доля не лише коаліції, але й усього парламенту опинилася в руках одного окремо взятого Арсенія Яценюка. І він подовжив політичне життя собі та своїм колегам. Принаймні, поки що.
Подібне сталось тому, що, згідно з Тимчасовим регламентом ВР, розпуск коаліції дійсно уможливлюється тільки після офіційного оголошення про це головуючим на пленарному засіданні (ст. 66, ч. 2). Але при цьому ніде не сказано, що таке оголошення повинне відбутись у певний термін.
Тобто теоретично Яценюк може тягти з оголошенням про розпад коаліції скільки завгодно.
Звичайно, це породжує реалії, які суперечать здоровому глузду. Але цим у нинішньому парламенті нікого не здивуєш – могла ж коаліція не розпадатись після виходу з неї двох депутатів, хоча з Конституції явно випливає, що в коаліції повинно бути не менше половини парламентарів, а вже згаданий Регламент прямо пише про ліквідацію коаліції в разі зменшення кількості її членів за межу «226»...
Повертаючись до «казусу Яценюка», слід сказати, що в Партії регіонів та БЮТ не дуже переймаються обмеженнями Регламенту. Оскільки цей же хитромудрий документ говорить, що про розпад коаліції оголошує не спікер як такий, а лише головуючий на засіданні.
Оскільки 3 вересня Арсеній Яценюк отримав двох заступників - від ПР та БЮТ - то достатньо, щоб спікер був відсутній на одному з пленарних засідань. Тоді головуючим стане Олександр Лавринович чи Микола Томенко, і...
Але справа в тому, що до подальшого єднання в боротьбі не готові самі суб'єкти тимчасового союзу Партії регіонів та Блоку Тимошенко. Якщо ці сили об'єднані спільним несприйняттям Віктора Ющенка та Віктора Балоги, то ще надійніше вони роз'єднані президентськими амбіціями Віктора Януковича та Юлії Тимошенко.
Бар'єри, яких їм не здолати
Ситуація ускладнюєтьсяі ще й розколом всередині Партії регіонів. Відверта фронда секретаря РНБО Раїси Богатирьової, яка заявила про незгоду зі своїм виключенням з лав ПР, підтримується умовною «групою Ахметова». Ця внутрішньопартійна сила не вітає зближення з Юлією Тимошенко і, навпаки, послідовно підтримує контакти з нинішнім Секретаріатом Президента.
Не схвалює союзу з Тимошенко і ще більш умовна «група Фірташа», або ж «група РосУкрЕнерго». Фактичним представником цієї групи в ПР є хіба що впливовий Сергій Льовочкін, але вагу її інтересів преоцінити складно.
Натомість до цього союзу Віктора Януковича підштовхують як низка інших впливових «регіоналів» (починаючи з Нестора Шуфрича), так і ситуація на політичному фронті.
Однак і тут кожна з сил повинна думати про свої віддаленіші інтереси, а ці інтереси, як правило, не збігаються.
Гарним прикладом цього стала тема з підвищенням прохідного бар'єру на парламентських виборах, яка виникла і заглухла протягоми буквально одного дня: спочатку БЮТ відмовився від ініціативи Сергія Терьохіна про підвищення бар'єру одразу до 10 %, а потім ПР відклали власну ініціативу - про підвищення бар'єру до 5 % для партій та 7 % - для політичних блоків.
Виявилось, що суперечності між ПР та БЮТ на цьому грунті нездоланні. Адже 10-відсотковий бар'єр з дуже великою імовірністю призведе до того, що в новій Раді (особливо у випадку позачергових виборів) опиняться лише дві політичні сили. І абсолютно не можна передбачити, яка з них, набравши 226 голосів, візьме собі всю повноту влади.
Обережні «регіонали» були не в захваті від такого варіанту. Натомість в БЮТ не сприйняли їхню пропозицію по-різному підійти до блоків і політичних партій.
Адже прийняття такої пропозиції означало б проліт повз нову Раду НУНС і Блоку Литвина, але - не комуністів, які, будучи партією, цілком могли розраховувати на взяття 5-відсоткової планки.
Але ПР та КПУ, очевидно, отримали б більше місць, аніж один БЮТ...
Назад в майбутнє?
Очевидно, всі суперечності від самого початку усвідомлювались лідерами обох політичних сил. Недарма уже в середу в парламенті не спостерігалось ніякої мобілізації депутатів. А у четвер ряди крісел займали лише стільки парламентарів, скільки необхідно було для біганини від крісла до крісла, аби проголосувати одному за кількох з урахуванням специфіки оновленої системи «Рада» (яка, таким чином, успішно не виконала свою місію з примушення депутатів до праці).
Небажання ПР та БЮТ разом наступати на Банкову до переможного кінця проявилося і в тому, що насправді в Раді на цьому буремному тижні не відбулось жодних принципових кроків, які були б логічними у випадку кінцевого розпаду коаліції.
Наприклад, новостворений ситуативний союз не спробував змінити спікера або відставити міністрів від НУНС - хоча вихід з уряду представників фракції, що покинула коаліцію з власної волі, є і логічним, і передбаченим законом.
Більше того: БЮТ демонстративно відкинув пропозицію «яструбів» ПР щодо відставки голови МЗС Володимира Огризка.
Таким чином, нова коаліція, про яку майже панічно у вівторок говорив Президент України, на сьогодні вже повернулася до звичного стану тристороннього торгу.
У цій торгівлі БЮТ та ПР ще можуть і будуть виступати разом. Адже предметом тиску на Банкову стануть, по-перше, міністри оборони та МЗС - Юрія Єханурова та Володимира Огризко вже викликано для звіту до Верховної Ради.
По-друге, ітиметься про прийняті за останні дні закони.
Адже спрощення процедури імпічменту, розширення повноважень уряду, виведення з-під ексклюзивного управління Президента Генпрокуратури та СБУ ще не стали реальністю, як це спрйимається аудиторією.
Так, ці закони було прийнято конституційної більшістю. Але за тими винятками, коли Рада вже долала президентське вето, всі ці закони будуть заветовані Ющенком знову.
При цьому, за деякою інформацією, спочатку з направленням цих законів Ющенку буде максимально тягти Арсеній Яценюк. Потім глава держави використає всі 15 днів, щоб повернути кожен закон зі своїм вето до парламенту.
Потім, в крайньому разі, є ще час на повторний розгляд законів з метою подолання вето.
За нашими даними, на Банковій серйозно розраховують на час щонайменше до кінця вересня. До того ж моменту, як очікується, станеться щось одне:
- або вдасться створити омріяну Віктором Балогою коаліцію ПР та НУНС за участі Блоку Литвина,
- або, під ті чи інші зобов'язання Тимошенко, буде відновлено союз БЮТ та НУНС,
- або справа таки дійде до розпуску парламенту.
Конкретний розвиток подій залежить від того, що на Банковій вважатимуть за найбажаніше. І чи зуміють там правильно співставити свої побажання зі своїми можливостями.
4post.com.ua
