Чимало світових газет попереджають, що «над Європою збираються чорні хмари» і загроза виходить від Кремля, який готується до встановлення свого панування над всім континентом за рахунок «енергетичного диктату». Деякі експерти також переконані, що завдяки «енергетичній агресивності», Москва не дасть Україні та Грузії вступити до НАТО.
Відомий вашингтонський експерт із проблем Росії, програмний директор Центру стратегічних і міжнародних досліджень Януш Буґайський попереджає у «Вашингтон Таймс», що нова кремлівська команда Дмитра Медведєва посилює путінський варіант натиску на Європу і надалі планує зміцнити свій «глобальний вплив» на весь континент, потіснивши при цьому ослаблені Сполучені Штати Америки. Експерт вважає, що одним із головних засобів посилення експансії Росії в Європі буде «енергетичний капкан». Він попереджає, що «відсутність загальної і реальної стратегії ЄС стосовно Росії матиме низку негативних наслідків». Автор статті у «Вашингтон Таймс» вважає, що Росія може не лише розколоти ЄС методом « енергетичного батога і пряника» щодо окремих країн спільноти, але й підірвати демократичні реформи у Східній Європі шляхом зупинення євроатлантичного процесу та недопущення до НАТО, наприклад, України і Грузії.
Інший американський фахівець, Нік Дей, експерт у галузі відсталих ринків, вказує на сторінках тієї ж «Вашингтон Таймс», що Росія нарощує свій енергетичний вплив у всьому світі і намагається потіснити США. Ніка Дея тут же підтримав головний фінансовий стратег російської корпорації «Уралсиб» Кріс Уіфер, який каже, що Кремль лише розпочав світову енергетичну експансію та підштовхування «Газпрому» до завоювання головних світових енергетичних ринків. Той же Нік Дей переконаний, що Москва «зможе втримати Україну і Грузію від вступу до НАТО» за допомогою енергетичного шантажу не лише щодо цих двох країн, але й усієї Європи. Цей же експерт вказує на те, що роль Росії у світі, як «противаги США», лише посилюватиметься.
«Невже для Бельгії настає кінець?» – запитує лондонська «Ґардіан» й інформує про гострі суперечності між понад 6-мільйонною фламандською та 4-мільйонною валлонською спільнотами цієї країни, що загрожує розколом держави. Політичні лідери двох спільнот налаштовані на серйозні кроки щодо самовизначення, аж до утворення окремих держав. «Ґардіан» вважає, що можливий розкол Бельгії стане правовою дилемою для ЄС, яка поставить питання, чи «можуть самопроголошені держави Європи претендувати на членство в спільноті». Лондонський часопис також переконаний у тому, що при реалізації сценарію «крайніх правих бельгійських «расистів», якими є члени партії «фламандський інтерес», такій країні не місце в ЄС».
