Перекривши газовий кран, прем'єр Володимир Путін кинув виклик не тільки Україні, але і Європейському Союзу.
Про це в четвер пише британське видання "The Times" у статті "Холодна зброя Володимира Путіна легко може обернутися проти нього"."Швидше за все, Путін поставив мету не тільки покарати український уряд за те, що він сподівається привести країну в НАТО, але і ще раз показати мешканцям східних кордонів Європи - якщо там хтось уже забув про вторгнення Росії в Грузію, - що їм набагато вигідніше залишатися близькими до Росії, а повертатися обличчям до Заходу, навпаки, небезпечно", - йдеться в статті.
На думку журналістів видання, однією з цілей, які переслідує Путін у газовій війні з Україною, є повна дезінтеграція української влади, "її розкол на фракції, контрольовані Ющенком і прем'єр-міністром Юлією Тимошенко".
"Країна розгойдується під ударами олігархічних бізнес-угруповань; через ці міжусобиці ніхто не може нічого планувати і ніхто не може проводити реформи, без яких вступ до НАТО і ЄС так і залишиться на папері. На настільки тендітному політичному ландшафті неозброєним оком видно, чому погрози Путіна можуть тільки підсилити старі суперечності між тими, хто на дух не переносить Росію і хоче в ЄС, і тими, хто Росію вважає якщо не рідною країною, то заступником, який не слід провокувати", - пише "The Times".
На думку журналістів, газова криза, об'єднає в ЄС "тих, хто колись був роз'єднаний, і переконає їх тільки в одному - потрібно терміново знижувати залежність від російського газу".
Водночас американський "The Wall Street Journal" пише, що п'ять місяців тому Путін "направив російські танки в Грузію, а тепер він звернув свій погляд на ще одну надокучливу демократичну сусідку, Україну".
"Намагайтеся не звертати уваги на весь цей шум про плату за транзит, заборгованість і ринкові ціни. Найбільш очевидний факт про конфлікт між Росією й Україною навколо поставок газу: безжалісний російський лідер користується енергетичним кийком, щоб послабити прозахідний уряд у Києві і, залякавши ЄС, примусити його до підпорядкування. Стратегічні ставки такі ж великі, як минулого літа", - пише видання.
На думку журналістів, "Москва засвоїла уроки 2006 року і напередодні цієї зимової війни влаштувала пропагандистський бліцкриг".
"Вона доручила лобістській фірмі з Брюсселя завіряти жителів континенту в безпеці їхніх поставок - принаймні, до вчорашнього дня - і перекладати провину на небажання українців платити "ринкову ціну" за природний газ і платити за графіком", - пише видання.
Водночас, на думку журналістів, Україна тут теж не бездоганна, оскільки в 2006 році уряд у Києві "занадто охоче погодився на створення непрозорої - а, на думку багатьох, глибоко корумпованої структури для перерахування платежів за транзит газпромівського газу".
Французький "Le Monde" також відзначає, що політичний контекст відіграє чималу роль у новій "газовій війні".
"Москва так і не змирилася з прагненням України вступити в ЄС і ще менше в НАТО. Путін порівняно недавно заявив, що ця країна, частина територій якої, як він вважає, Центральна Європа, а інша частина - подарована Росією, "це навіть не держава!", - пише видання.
На думку наукового співробітника Європейської Ради П’єра Ноеля, проблема Європи полягає "не в надлишковій залежності від російського газу, а в політичних розбіжностях, що виникли внаслідок фрагментованого ринку".
Він вважає, що рішення полягає в створенні спільного ринку, здатного "деполітизувати" вирішення газових питань з Росією і зробити поставки більш захищеними.
"Пріоритетом є завершення створення внутрішнього ринку", - визнає експерт. "Можливо тоді ведмідь знову стане більш мирним", - зазначає видання.
Українська правда. Переклад Иносми.ру
