"Влада не готова до публічності, рейдерство відбувається у кулуарах. А коли вмикається світло, таргани починають розбігатися".Але роботи цій громадській організації вистачає і сьогодні.
На зустріч з кореспондентом "Економічної Правди" у затишному кафе "Шоколадниця" в центрі міста Семидідько запізнився майже на годину - справи ніяк не відпускали.
Розмова пішла про те, власне, чим займається асоціація, і які важелі впливу можна застосовувати для захисту чесних власників підприємств від рейдерів.
Серед акул бізнесу
АСПУ із самого початку орієнтувався на захист малого і середнього бізнесу. У крупних корпоративних конфліктах участі він намагається не брати.
"У таких конфліктах включатися у боротьбу на одній зі сторін - бути заангажованим. Наприклад, НПЗ Пінчука проти Кабміну - ми ж розуміємо, що той отримав завод за заниженою вартістю, а тут приходить нова команда, яка хоче отримати цей об'єкт на шару", - пояснює Андрій Семидідько.
Хоча під час розмови з'ясувалося, що ця настанова таки порушувалася. Свого часу, коли Чорноморський суднобудівний завод прибирав до рук Вадим Новинський, АСПУ намагався стати на сторону братів Чуркіних.
"Ми розглядали дії Новинського як рейдерські (не будемо говорити, як вже самі Чуркіни зайшли на підприємство, там хоч конкурс був). Ми контактували з представниками братів Чуркіних і пропонували шляхи вирішення питань некулуарно - змусити владу втрутитися у цей конфлікт, висловити свою позицію Кабміну та Президенту.
Нажаль, була порушена комунікація: люди, через яких ми спілкувалися з Чуркіними, передавали інформацію із затримкою на 2-3 тижні, і пропозиції ставали неактуальними", - зізнається голова організації.
"Щодо конфлікту Ріната проти "Привата"... ми пару разів спробували вийти на зустріч, але нікому це не було цікаво", - додає він.
Тим не менш, за його словами, купити Союз бажаючих серед великих компаній та політичних сил вистачає.
"Пропозиції були неодноразово. Але щоб прямо сказали: "Ви будете наші" - такого не було. Зазвичай кажуть: "Давайте ми в вас вкладемо гроші". Пропонують від 500 тисяч до 1 мільйону гривень. 500 - це по Дніпропетровську була пропозиція за те, щоб очолити регіональне представництво", - розповідає співрозмовник ЕП. І каже, що АСПУ не хоче грати з людьми, "в яких підмочена репутація".
Нові методи боротьби
Насправді, виходить так, що АСПУ є посередником між рейдером та постраждалим.
"Приходять люди, які витратили гроші на юристів, з них отримали "прокурорські", вони побігали по чиновниках, і просять про допомогу, коли ситуація запущена і для боротьби нема ані сил, ані коштів", - каже голова організації.
За словами Семидідька, таких - відсотків сімдесят. АСПУ намагається влаштувати постраждалим переговори з рейдерами. Лише 10% - це люди, які зайшли на свої власні підприємства з "вичищеною" ситуацією, вигравши суди. І ще таку ж кількість тих, хто звертається, союз виводить на переговорний процес із замовниками-рейдерами.
Коли супротивник набагато сильніший за людину, яка звертається в громадську організацію, важливо підняти її до рівня того, хто нападає.
"Спочатку хамство, нас хочуть прогнати, заперечують, що, мовляв, не є замовниками. Але ми показуємо, що людина таким-то чином є замовником, тоді вже йде підписання мирової угоди і виплата компенсації за втрачені активи. З людиною починають рахуватися. Ми зупиняємо кримінальні справи, переслідування тощо", - каже директор АСПУ.
Тих, хто звертається до союзу, просять описати свою ситуацію, вказати юридичних та фізичних осіб, які беруть участь у нападі, суддів, судові рішення, що виносилися за цією справою.
Якщо замовник невідомий, АСПУ вираховує його за фізичними чи юридичними особами-учасниками конфлікту. Семидідько стверджує, що реального замовника вони можуть встановити у 98%. "Є спеціалізовані юридичні (штук 10) та охоронні фірми, які займаються на цьому ринку. І за почерком ми можемо визначити, яка юридична фірма цим займається", - пояснює він.
"Зробивши діагностику, ми вже бачимо: тут вам потрібна силова підтримка, тут - юридична, тут - інформаційний супровід. В основному, потрібен увесь комплекс", - веде далі співрозмовник ЕП.
"У більшості випадків людині важливо виговоритися. Вона біжить, біжить, біжить, її женуть, порушують кримінальні справи, юристи продаються-перепродаються, і вона просто не може зупинитися і виговоритися. Ми як кімната психологічної розгрузки.
Часто людина сама, проговорюючи, каже: "Стоп! Та от тут же я помилився, і мені потрібно діяти отак-от!" Ми даємо зрозуміти, що людина не сама, і може боротися. Ми також знайомимо людей між собою - "новеньких" з тими, хто бореться проти тих самих рейдерів", - розповідає Семидідько.
"Якщо йдеш стандартними шляхами (розміщуєшся на телебаченні, у газетах), це дорого і неефективно. Ідучи в суди, ти, як правило, працюєш на заздалегідь підготовленому полі рейдеров (домовленості з суддями тощо). Доводиться вигадувати нестандартні ходи", - розповідає він.
Згадує, як союз якось звернувся до посла однієї східної республіки, представник діаспори якої, бізнесмен, намагався прибрати годинникову майстерню з будинку на Подолі, який майже повністю викупив. Він найняв правоохоронні органи.
Послу АСПУ пообіцяв поставити біля посольства пікет, якщо рейдерська атака триватиме. Посол зателефонував рейдеру - і за тиждень була підписна мирова угода між рейдером та власниками майстерні. "Ви перестрибнули через голову. Я витратив 50 тисяч доларів на прокуратуру тощо", - сказав цей пан годинникарям.
"Подібне ми використовуємо і зараз - інформуємо посольства і навіть Інтерпол. Коли замовники вкотре не отримують візу у США, вони замислюються", - каже Семидідько.
Членські внески до громадської організації складають 500 гривень на місяць, крім того - 2000 вступних. Щоправда, при протидії рейдерам самих лише цих коштів замало.
Зараз в "ударній групі" АСПУ - 12 спеціалістів, планується збільшити склад до 15. Це внутрішня юридична група, інформаційники (аналітики), піарники, внутрішня група безпеки. "Є ще група компаній "корпоративна безпека", яка розкидана по різних структурах. Тобто, одні спеціалізуються на кримінальних справах, інші - на господарських справах тощо", - каже голова організації. Союз також має власну охоронну фірму і реєстратора.
В АСПУ зараз - близько 340 членів. Є такі, в яких нема проблем з рейдерами, але вони вступають до організації за принципом "нехай буде про всяк випадок".
"Ми відмовляємо, коли особа, що звертається до нас, сама вже використовувала якісь незаконні методи у протидії рейдеру. Це зибке поле, доведеться довго вичищати, і не гарантується результат", - стверджує Семидідько.
Вже 2,5 роки АСПУ веде базу описів конфліктів. Їх близько 700, "бойових дій", захоплень - біля 90. Семидідько визнає, що інформацією доводиться ділитися зі спецслужбами.
"Ми у Союз не запрошуємо ані колишніх політиків, ані колишніх генералів. Як сказав один китайський філософ, генерали готуються до минулої війни. Та в нас працюють колишні співробітники правоохоронних органів (економічна, оргзлочинність). Робочі контакти здійснюємо з правоохоронними органами - ми часто звертаємося, передаємо їм документи та справи, тому з операми спілкуємось", - каже він.
Голова організації пишається тим, що Юрій Луценко через 3 дні після того, як 17 вересня на слуханнях у Верховній Раді щодо рейдерства прочитав лист про Антирейдерський союз та дізнався, що АСПУ підтримує базу даних на юридичних та фізичних осіб, які беруть участь у рейдерських атаках та незаконних рішеннях суду, дав команду ГУБОЗу також формувати такі списки, і вони формувалися базі союзу.
"Завдяки нам вартість судових рішень зросла. Ті рішення, що коштували 5-10 тисяч доларів, зараз вже 25-50 тисяч коштують. Бо суддя розуміє персональну відповідальність, ризик відкриття кримінальної справи. Наша група, скажімо, влаштовує барабанний бій у дворі господарського суду Києва, аби звернути увагу на протиправні дії одного судді", - стверджує Семидідько.
"Влада не готова до публічності, рейдерство відбувається у кулуарах. Коли вмикається світло, таргани починають розбігатися. Якщо суддя став на сторону рейдера, і його засвітити, йому стає неприємно, то чи сума збільшується, чи він відмовляється. Те саме стосується і чиновників", - пояснює він.
За словами Семидідька, дуже часто люди самі створюють можливості для рейдерів. "Поки людина хворіла, партнери, підробивши документи, переписали майновий комплекс (2-3 мільйони доларів) на інші структури, перепродали. Це її вина. Усі правоустановчі документи, статути, печатки лежали в офісі, бухгалтер мав право підпису. Це безолаберність", - розповідає він.
І закликає підприємців бути пильними.
