Від редакції: Навіть "уболівальники" корпоративного конфлікту навколо "Дніпроенерго" вже давно втратили сюжетну лінію в змаганнях за цей об’єкт. Наш кореспондент відвідав одне з судових засідань найтривалішого процесу року, щоб ознайомити читачів Економічної правди з сухою хронікою цього конфлікту. Однак, хроніки не вийшло, а вийшов суцільний фейлетон.Уже канули в Лету ті часи, коли жалісливі громадяни писали в ЦК КПРС листи з осудом ворогів народу, письменників-дисидентів і Аугусто Піночета. І робили вони це зі своєї ініціативи. А зараз на таких "кореспондентів" з'явився іще й великий попит.
У наші дні, в епоху повального рейдерства, дрібні акціонери великих підприємств подають у суди досить грамотні позови з вимогами збори акціонерів скасувати, рішення уряду переглянути, а акції заблокувати. І хоча багато хто з цих "письменників" уявлення не має, що ж вони пишуть, їхні послуги затребувані як ніколи.
Від таких людей постраждало вже не одне підприємство, яке зазнало рейдерскої атаки. Тепер це відбувається з ВАТ "Дніпроенерго": електромонтер Денисов оскаржує в Київському окружному адміністративному суді рішення уряду про додаткову емісію акцій компанії.
Загалом, дніпропетровські чоловіки не тільки суворі до того, що аж у туалет ходять лише раз на рік, як жартували в "Наша Russia", а ще й час від часу наводять порядок на деяких підприємствах. А ще кажуть, що пролетаріату нема чого втрачати, окрім своїх ланцюгів...
Історія "Дніпроенерго" уже стала широко відомою. Нагадаємо: найбільший виробник електроенергії у Східній Україні перебував у стані банкрутства. Звідти його почали виводити інвестори-санатори - ВАТ "Павлоградвугілля" та ВАТ "Шахта "Комсомолець Донбасу", належні Ринату Ахметову, що об'єдналися в ТОВ "Інвестиційне товариство". Для того, аби прибрати до рук підприємство, їм довелося викласти більш ніж 2 млрд. грн.
26 червня 2007 року Господарський суд Запорізької області затвердив проведення додаткової емісії акцій ВАТ "Дніпроенерго". Це потрібно було для того, щоб обміняти ці акції на долі в статутному фонді приєднаного до "Дніпроенерго" платоспроможного господарчого товариства.
За рахунок отриманих від цієї операції грошей погашалися борги підприємства. Потім це рішення було затверджено зборами акціонерів і розпорядженням Кабінету Міністрів № 407-р від 13.06.2007. Із цим не погодився тільки власник 0,00655% акцій: ТОВ "ІК "Бізнес-Інвест", близьке до групи "Приват".
Незгода дрібного акціонера вилилася в справжню боротьбу за контроль над підприємством, у ході якої з'явилося кілька цікавих персонажів. Схоже, що "Приват" пустив у хід свою найстрашнішу зброю - жительок Дніпропетровської області Олену Рязанцеву й Тетяну Василюху.
Дві дами, купивши кілька штук акцій в "Бізнес-Інвесту", заперечили законність проведення зборів акціонерів "Дніпроенерго" в районних судах Полтавської області. Як вони додумалися вжити таку тактику - незрозуміло. А після двох жіночок-воїнів на арену вийшов їх земляк - Юрій Денисов, електромонтер з підвищеним почуттям справедливості.
Він навесні цього року подав в Окружний адмінсуд Києва позов з вимогою визнати незаконним розпорядження Кабінету міністрів, яке дозволяло додаткову емісію акцій ВАТ "Дніпроенерго". І найдивніше, він виграв суд. Ні, сам він у суд не прийшов, прийшли його адвокати, інакше б електромонтер пускав у хід не ті аргументи.
Проходить час, і Денисов знову з'являється в цьому суді. Цього разу його стурбувало питання законності реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку додаткової емісії акцій "Дніпроенерго".
Такий самий позов було подано від імені НАК "Енергетична компанія України" (ЕКУ), яку очолює Володимир Зінкевич. Останній раніше працював в "Укрнафті", що перебуває, як любить говорити Ігор Коломойский, глава "Привату", під "менеджируванням" його групи. Згодом суд зробив дивний, просто безпрецедентний крок, об'єднавши обидва позови в один. Запитаєте, що тут такого дивного? Багато чого.
Сам факт розгляду адміністративним судом Києва позову дніпропетровського електромонтера - це вже порушення принципу "територіальної підсудності". Хто-небудь бачив, щоб електромонтер Денисов пив пиво на Хрещатику? Ну от тому й не зрозуміло, як був прийнятий до розгляду його позов у Києві.
І навіть "служба юридичної підтримки монтера Денисова" занепокоїлася на цей рахунок. На одному з останніх засідань суду, що відбулось 10 липня 2008 року, представник Денисова, замість того, щоб надати паспорт свого підзахисного з позначкою про реєстрацію місця проживання або перебування його в місті Києві, що могло би бути безперечним доказом права монтера звертатися в судові інстанції саме столиці, показав... договір оренди квартири.
Відповідно до версії захисту, договір від 03.01.2008 був нібито підписаний самим Денисовим і "представником квартири". Вона розташована на вулиці Круглоуніверситетській. Яка вся така кругла, що закруглюється спочатку в Бессарабський ринок, і відразу прямо в Хрещатик.
А те, що ніхто не бачив, як електромонтер гордо походжає центом Києва, можна легко пояснити: пиво дорожчає постійно, а тільки оренда цієї квартири обходиться Денисову мінімум у 3 тис. дол. на місяць. Уявляєте, скільки потрібно наелетромонтувати, щоб дозволити собі такі апартаменти?
Але Денисов, мабуть, не пив пива, а ретельно працював. Тим більше, що й електромонтерський адвокат теж не дешевий - інтереси пана Денисова представляє та ж особа, яка до цього представляла інтереси фірми "Укрнафтогаз" - колишнього реєстратора ВАТ "Дніпроенерго", близького до групи "Приват", що проводив різні маніпуляції з реєстром акціонерів.
Але повернемося до квартирного питання. Виявляється, договір оренди з боку власника квартири був підписаний зовсім не тою людиною, що фігурувала як орендодавець.
Ретельніша перевірка з'ясувала, що власник квартири, яку нібито орендує Денисов з 3 січня поточного року, помер іще у 2004. Тобто чотири роки тому. І ніяк не міг воскреснути навіть на короткий час, щоб здати в оренду своє житло правдорубу Денисову, і знову повернутися в рай. Або пекло. Неважливо. Один чорт.
Чудеса на цьому не закінчуються. Свій позов до Кабінету Міністрів Денисов базував на рішенні Верховного Суду, яким визнавалися недійсними рішення, прийняті 27 серпня 2007 на зборах акціонерів "Дніпроенерго", у тому числі збільшення статутного фонду.
Але представники "Дніпроенерго" отримали рішення Верховного Суду, винесене 08 квітня 2008, тільки на початку травня. Сотні інших міноритарних акціонерів (серед яких інвестиційні компанії - "Альфа Капітал", Concorde Capital) взагалі не отримали такого рішення. Зате в електромонтера Денисова, що володіє 20 акціями, рішення Верховного Суду з'явилося за тиждень із невеликим після слухань.
І це при тому, що Денисов не брав участі в засіданні Верховного Суду (або брав участь?), а сам суд не направляє свої рішення особам, що не є сторонами в справі (або направляє?). Уміти треба!
Електромонтер Денисов, сам того не відаючи, створює небезпечний прецедент, сприяючи процесу остаточного перетворення правосуддя у фарс. Використовуючи конституційне право громадян захищати в суді свої законні інтереси, майстри корпоративних конфліктів створили юридичні схеми, що дозволяють їм перетворювати цих самих громадян в учасників рейдерського процесу. А коли пани б'ються, у холопів, як відомо, чуби тріщать... Денисов, бережіть свої електроінструменти.
