Філантропія для чужих очей
Віктор Пінчук довгий час мав реноме політекономічного хижака, улюбленим об'єктом полювання якого є державна власність. Найширше така діяльність розвернулася в кінець другого президентського терміну його тестя - Леоніда Кучми. Саме в цей період із державної власності до бізнес-імперії президентського зятя потрапляють Нікопольський завод феросплавів та "Криворіжсталь".
Обидва підприємства було приватизовано в десятки разів дешевше їх реальної вартості. НЗФ обійшовся Пінчуку в 90 млн. дол., 50% частка в найбільшому українському металургійному комбінаті "Криворіжсталь" (його Пінчук здобув разом з Рінатом Ахметовим) коштувала зятю колишнього президента 400 млн. дол.
Після "Помаранчевої революції" продаж "Криворіжсталі" анулювали, а завод за рік сплавили мільярдеру Лакшмі Мітталу за суму, в шість разів більшу, ніж сплатив тандем Пінчук-Ахметов. Щоправда, одного року царювання на комбінаті українським мільярдерам вистачило, аби "відбити" кошти, витрачені на приватизацію, тільки за рахунок офіційних дивідендів комбінату.
В той же час, Пінчуку вдалося частково втримати контроль над іншим активом - Нікопольским феросплавним. Наразі, завдяки тактичному альянсу з групою "Приват", Пінчук контролює діяльність цього заводу. Незважаючи на те, що 50-процентна частка формально вже давно мала б бути повернута Фонду держмайна.
Після революції олігарх почав зображувати відстороненність від подій політико-економічного життя та заходився створювати імідж філантропа, який долучає співвітчизників до високих зразків культури. Заснований ним фонд реалізовує низку благочинних проектів.
Серед них - відкриття центрів допомоги для наворожених "Колиска Надії", центр сучасного мистецтва, безкоштовні концерти зірок світової рок-музики на Майдані незалежності в Києві. Так, 23 липня 2007 року Пінчук профінансував виступ на головному майдані столиці Елтона Джона. За рік за сприяння фонду там виступив Пол Маккартні.
Також Віктор Пінчук увіч переймається європейськими перспективами батьківщини. За його сприяння була заснована організація "Ялтинська стратегія України", яка з 2004 року проводить конференції щодо майбутнього України за участі відомих вітчизняних і закордонних політиків, політологів і журналістів.
Злі язики не перестають стверджувати, що таким чином Віктор Пінчук купує собі індульгенцію за минулі гріхи, або навіть відмиває на благодійності великі кошти. Сам мільярдер кожного разу публічно наголошує: тепер його мало цікавлять гроші, а більше турбує майбутнє країни, яка зробила його олігархом.
У своєму останньому інтерв'ю бізнесмен навіть пообіцяв, що його діти ніколи не долучаться до так званого "покоління золотої сперми", і можуть сподіватися лише на незначний стартовий капітал. Левову частку свого статку Пінчук, за прикладом відомого багатія Біла Гейтса, збирається витратити на благодійність.
36 гектарів в улюбленій місцині Кучми
Проте вкрадене одного разу майно потребує уваги. Вже завтра, 12 серпня, має вирішитися доля державної частки відомого санаторія "Форос". Можливо, на завершення тривалої оборудки Пінчука надихнуло 70-річчя колись могутнього тестя, який, як відомо, дуже любить цю місцину.
"Форос" давно перетворився на живий музей 10-річної епохи президентства Леоніда Даниловича. Тут скрізь можна зустріти вислови на кшталт "ресторан Кучми", "церква Кучми", не кажучи вже про офіційну резиденцію.
Санаторій "Форос" - відома кримська здравниця, побудована в кінці 80-х управлінням справами ЦК КПРС. Вона була призначена для відпочинку номенклатурної еліти. 2002 року майновий комплекс санаторію - 36 гектарів землі з розташованими на них будівлями - постановою КМУ було передано з комунальної власності на баланс управління справами Президента Леоніда Кучми. Як виявилося, для того, щоб 2004 року передати майно відомому українському підприємству ЗАТ "Аеросвіт".
Чому саме "Аеросвіту" - ні для кого не було секретом. Авіаперевізник тісно пов'язаний із Віктором Пінчуком. Про це свідчить той факт, що 25% частка компанії належить підприємству "Генавіаінвест", яке відносять до імперії впливового бізнесмена. Серед інших власників - Фонд держмайна (22,4%), "Укрінфоконсалт" (9,8%), "Бюро" (4,8%), "Gilward Investments B.V." (38%).
Остання компанія зареєстрована в Нідерландах і дуже схожа на закордонне прикриття вітчизняних власників. Окрім того, що "Gilward Investments B.V." є найбільшим інвестором і акціонером "Аеросвіту", про діяльність компанії нічого не відомо. Англомовна назва компанії "прописана" виключно в російсько- та україномовному сегменті Інтернету, також відсутній її корпоративний сайт.
Авіаперевізник нещодавно запевняв, що її акціонер Віктор Пінчук не має впливу на її діяльність. Але останні події дають підстави сумніватися у щирості цих заяв.
Зокрема, ЕП став відомий порядок денний засідання наглядової ради "Аеросвіту", яке має відбутися 12 серпня. На нього буде винесено питання передачі санаторію "Форос" в заставу за іпотечною позикою банку "Кредит-Дніпро". У цього банку авіаперевізник планує відкрити невідновлювану кредитну лінію на 10 млн. дол.
В прес-службі "Аеросвіту" підтвердили, що засідання справді заплановане на цей день, проте порядку денного прокоментувати не змогли.
Повний контроль через несплату?
Є великі сумніви щодо того, що "Аеросвіт" насправді збирається вступити у кредитні відносини з банком "Кредит-Дніпро", який повністю контролюється Віктором Пінчуком і управляється наразі його першою дружиною Оленою Аршавою. Мова може йти про реалізацію оборудки, в результаті якої у банка опиниться відомий кримський санаторій із 36 гектарами елітної кримської землі, частина якого належить українській державі як співвласнику авіакомпанії.
Про те, що саме у цьому напрямку будуть розвиватися події, свідчить аж надто багато фактів. По-перше, абсолютно неадекватна сума кредиту і сума застави. Приблизна вартість фороської елітної сотки - 45 тис. дол., Отже, вартість об'єкту іпотечної застави складає не менше 150 млн. дол., що в десятки разів більше суми кредитної лінії.
По-друге, застава майна - це нетипова практика в фінансовій політиці "Аеросвіту". До цього авіаперевізник зазвичай кредитувався під заставу виручки. Приміром, саме за такою схемою компанія одержувала кредит у російського "Альфа-банку". А серед інших пунктів порядку денного засідання ради є питання відкриття відновлюваної кредитної лінії у банку "Фінанси і кредит" на 13 млн. дол. під заставу виручки.
По-третє, досить підозрілою виявляється форма договору застави. Чому вибрана саме іпотека? Відповідь треба шукати у механізмі реалізації відповідальності у разі порушення власних зобов'язань боржником. У цьому випадку кредитору за стягненням власності, яка знаходиться в іпотеці, нема потреби звертатися в суд, достатньо звернутися лише до судового виконавця.
Таким чином схема зводиться до банального боргового виведення власності держави та інших акціонерів. Що зовсім у дусі оборудок кінця 90-х років, коли нинішній меценат із цеглинок державної власності закладав фундамент своєї бізнес- імперії, і за якими, судячи із усього, він відчуває ностальгію.
У прес-службі банку назвали малоймовірним те, що така оборудка може плануватися. Однак детально коментувати плани відмовилися.
Водночас, нещодавно з'явилася інформація, що "Аеросвіт" повертає державі ще один ласий шматок, який був із поспіхом отриманий компанією напередодні президентських виборів 2004 року - ділянку землі під Борисполем для будівництва нового терміналу аеропорту.
Згідно травневої заяви міністра транспорту Йосипа Вінського, наразі йде розроблення мирової угоди із авіаперевізником, за яким останній поверне ділянку. Чи не є здача фороської землі Віктору Пінчуку, частина якої вартістю не менше 30 млн. дол. належить державі через 25 % акцій "Аеросвіту", однією із неофіційних умов майбутньої угоди?
Економічна правда