Українська корпорація Гайдука та Тарути домовляється з транснаціональною корпорацією Міттала про спільне володіння вітчизняними родовищами окислених руд. На думку експертів, конкурентоспроможність української економіки може бути підвищена тільки в тому разі, якщо сировина буде використовуватися вітчизняними підприємствами, а не йтиме в Європу.
Корпорація "Індустріальний Союз Донбасу" (ІСД) і ВАТ "ArcelorMittal Кривій Ріг" створюють консорціум для участі у приватизації Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР), будівництва на чорноморському узбережжі глибоководного вантажного порту й розробки родовища марганцевих руд.
Як повідомляється у спільному прес-релізі компаній, угоду підписали в червні Генеральний директор корпорації ІСД Олег Мкртчан і Генеральний директор ВАТ "ArcelorMittal Кривій Ріг" Жан Жуе. До того ж, консорціум відкритий для переговорів з іншими учасниками ринку, зацікавленими в інвестуванні й успішній реалізації зазначених проектів.
Передбачається, що запуск КГЗКОР забезпечить сировиною ряд українських металургійних підприємств, які в перспективі можуть мати проблеми з нестачею високоякісної залізорудної сировини. Учасники консорціуму заявляють, що реалізація зазначених проектів важлива "для підвищення конкурентоспроможності України в цілому".
Натомість експерти вважають цю тезу непевною. "Проте є сумніви щодо того, чи буде КГЗКОР приватизовано саме консорціумом у складі "Арселор Міттал Кривий Ріг" (АМКР) та ІСД. Руда може йти не лише на вітчизняні підприємства, адже Арселор Міттал може частину руди відправляти на свої закордонні підприємства (його компанія АМКР майже повністю забеспечена рудою). А це не дуже вигідно для держави. Так само, як і те, що Арселор Міттал вирішує фінансові питання групи за рахунок АМКР(цього року АМКР виплатив 5,8 млрд. грн. дивідендів з прибутків 2006 та 2007 років, які майже повністю дістались власникові компаніі Лакшмі Мітталу. Нагадаємо, що "Криворіжсталь" була приватизована лише за 25 млрд. грн. 2005 року. Головне, щоб держава не повторила історії "Криворіжсталі" з КГЗКОРом. А взагалі, було б більш справедливо, якщо б КГЗКОР дістався металургійним підприємствам України (ІСД, "МК Ілліча", "Запоріжталі"), які фактично не мають власних запасів руди завдяки сумнівній приватизаціі гірничо-збагачувальних комбінатів УкрРудПрома 2004 року. Але це лише побажання", - говорить аналітик Millennium Capital Юрій Рижков.
В цілому ж він вважає, що проблем із створенням консорціуму виникнути не повинно.
Проте у Фонді держмайна здивовані заявою металургійних підприємств. "Я дізналася про це щойно від вас", - зізналася голова ФДМ Валентина Семенюк. - "Згідно з інвестиційними зобов'язаннями, ArcelorMittal має повідомляти нам про будь-яку реорганізацію. Цього зроблено не було".
Аналітик компанії "Альфа-капітал" Олег Юзефович впевнений у тому, що ІСД шукає руду для заводів як всередині країни, так і в Європі. Адже українські меткомбінати ІСД: Алчевський та Дніпровський - планують збільшити виробництво сталі вдвічі до 2012 року, і, відповідно, збільшать споживання руди.
Участь ArcelorMittal у консорціумі виглядає цілком логічною, додає експерт. Ця компанія хоче забезпечити сировиною власні заводи в Польщі, Чехії, Румунії, Боснії, і таким чином зекономити на транспортних витратах, оскільки зараз вона везе руду до Європи не тільки з України, але й з Росії та Бразилії.
"Також не виключно, що ArcelorMittal зацікавлена в придбанні металургійних заводів в Україні, які треба буде забезпечувати рудою. До речі, незважаючи на те, що компанія"ArcelorMittal Кривій Ріг" має власну сировинну базу й забезпечена рудою на 90%, вона не має виробництва котунів і вимушена купувати їх на стороні", - відзначає Олег Юзефович.
Він також вважає, що повністю потреби українських металургів за рахунок КГЗКОР вирішити не вийде. Вітчизняні підприємства в цілому запланували збільшити виробництво сталі принаймні на 30% до 2012 року, тому потреба в залізорудній сировинні буде лише зростати.
Натомість портово-транспортний проект консорціуму експерти оцінюють позитивно. "Будівництво глибоководного порту дозволить приймати кораблі з водотоннажністю більше, ніж 150 тис. тонн, і металурги зможуть отримувати більше того ж вугілля з Північної Америки чи Австралії", - говорить аналітик Dragon Capital Іван Харчук.
З ним погоджується Юрій Рижков. "Великі кораблі дешевше фрахтувати, а сьогодні в нас той самий порт "Південний" приймає кораблі водотоннажністю десь 50 тис. тонн", - додає він.
Кошторисна вартість будівництва КГЗКОР, яке почалося 1985 року, становить 2,4 млрд. дол. Частка України становить 56,4%, Румунії - 28%, решта належить Словаччині. Зараз готовність комбінату сягає 66%. Передбачалося, що сировинною базою для нього будуть запаси окислених руд у відвалах Новокриворізького ГЗК, який зараз входить до складу "ArcelorMittal Кривий Ріг".
2 серпня 2006 року Кабмін вирішив створити спільне підприємство у формі відкритого акціонерного товариства з державним пакетом акцій не менше 50%+1 акція з метою залучення інвестора для добудування КГЗКОР. Згодом спеціально створена робоча група визначила як інвесторів для добудування компанії "Металоінвест" і "Смарт-груп".
2 жовтня 2007 року Президент України Віктор Ющенко своїм указом заборонив ФДМ здійснювати будь-які дії щодо створення СП.
В той же час компанія ArcelorMittal звернулася до керівництва країни з проханням відкласти вирішення цього питання на період "після позачергових виборів 30 вересня 2007 року" й запропонувала свій варіант завершення будівництва об'єкта.
Інвестори, яких уряд відібрав раніше, заявили, що будуть вимагати від України компенсації витрат, якщо у створенні СП буде відмовлено.
Наприкінці травня минулого року Словаччина відмовилася від участі у проекті добудування КГЗКОР, однак, хотіла б одержати в рамках розрахунків за свою частку кошти або товари.
Загальний обсяг інвестицій, необхідних для завершення будівництва і введення в експлуатацію КГЗКОРа, за попередніми даними складає близько 800 млн. дол. "Металоінвест" та "Смарт-холдинг" оцінюють необхідні інвестиції для запуску підприємства у 215 млн. дол., що дозволить почати на ньому у якості першого етапу переробку 13,5 млн. залізорудного концентрату й випуск близько 11 млн. тонн котунів.
