Роздрібні ціни на дизельне паливо переступили чергову "круглу" оцінку в 7 грн./л. Тим часом, на початку червня світовий ринок показав, що вміє не тільки зростати. Ціни на нафту й нафтопродукти ненадовго обрушилися, щоб незабаром знову ринутися вверх.Вперше перспектива подолання дизельним паливом 7-гривневої оцінки з'явилася в травні. Однак неприємна вага такої планки відтягнула цю подію більше, ніж на місяць.
Першим новий "круглий" рубіж подолала столиця: 5 липня практично в усіх київських мережах ціна на ДП підскочила на 13 коп./л - до 7,05 грн./л, а днями додала ще 5 копійок. На сьогодні нову "висоту" не взяла тільки "Укрнафта", що традиційно відстає на 10 коп. від ринку разом з дружніми мережами "Авіаc", "Сентоза" тощо.
Ще більш незвично виглядають ціни на низькосірнисте, високоякісне дизельне паливо, що на заправках маркують євродизелем. Ще в середині червня в деяких мережах ціни на цей продукт стрибнули в столиці до 7,57-7,60 грн./л. Необхідно відзначити, що навіть настільки вражаюча ціна, яка впритул наближає нас до сумного рубежу 1 євро за літр, є... заниженою.
За останні пару років заробіток нафтотрейдерів виглядає досить своєрідно: ринок переважно заробляє на запасах. Між закупівлею й реалізацією нафтопродуктів проходить певний час, як правило, оборот займає близько трьох тижнів. В умовах постійного зростання за цей час паливо встигає подорожчати як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках. Наприклад, сьогодні в роздрібній мережі реалізується паливо, закуплене в 20-х числах червня, коли ціна, приміром, євродизеля була на $50/т дешевше, ніж, скажімо, 11 липня.
Приміром, литовський концерн "Мажейкю нафта" в цей день пропонував дизпаливо з вмістом сірки 0,005% (усього в 40 разів чистіше, ніж найрозповсюдженіші в Україні марки) на білорусько-українському кордоні - по 1334 дол./т. Грубий розрахунок ціни на літр в Україні буде виглядати так:
Ціна на кордоні + акциз (30 євро/т) + ПДВ (20%) = (1334*4,84 + 30*7,66)*1,2 = 8023,32 грн./т.
Приймаючи густину цього продукту за 830 кг/м3, маємо, що літр євро-ДП після перетину українського кордону буде коштувати 6,65 грн. Треба відзначити, що ціна на значно менш якісний продукт буде не істотно нижчою. Так, 11 липня "Укртатнафта" (Кременчуцький нафтопереробний завод) пропонувала дизпаливо оптовими партіями по 7850 грн./т або по 6,50 грн./л.
Однак необхідно відзначити, що, ні в першому, ні в другому розрахунку не враховані залізничні перевезення (в середньому 200 грн./т), вартість збереження й транспортування бензовозом на АЗС (сумарно близько 120 грн./т) й експлуатаційні витрати АЗС (зарплати персоналу, електроенергія, комунальні платежі, охорона тощо). Останній пункт витрат залежить від класу заправної станції, але менше 300 грн./т уже навряд чи вийде (дорожчають у країні не тільки нафтопродукти). Сумарно логістика й експлуатаційні витрати складають тим самим близько 620 грн./т. А це небагато більше 50 коп. на літрі.
Відтак, собівартість літра дизельного палива сьогодні складає саме 7 грн./л. Напрошується закономірне питання: а де ж заробіток АЗС?
Щоправда, біля 45 копійок на літрі виходить у випадку з євродизелем, однак навряд чи можна вважати це суттєвим заробітком, оскільки частка цієї марки в роздрібних обсягах реалізації не перевищує 5% у найбільш популярних мережах.
Описаний вище принцип "заробітку на залишках" не надто тішить трейдерів. Багатьом з них уже сняться страшні сни про стабілізацію цін або, вбережи Господи, початок їхнього зниження. Тоді дорогі запаси доведеться продавати за цінами, що знижуються.
Легше за все це перенесуть роздрібні торговці. В них інерція ціноутворення працює в обох напрямках. Крім того, їм традиційну підтримку надають бензини. Приміром, за підсумками червня рентабельність роздрібної реалізації дизпалива склала менше 1%, тоді як аналогічний показник по бензинах коливався в межах 6-10%.
А от найгірше прийдеться нафтопереробним заводам. У порівнянні з імпортерами, в яких цикл складає 7-10 днів і фактично не зав'язаний на залишках, оборот НПЗ триває близько місяця, адже технологічно виробництво пов'язане із закупівлею сировини, її транспортуванням тощо.
Деякі імпортери вважають, що падіння протягом двох місяців може поховати українську нафтопереробку, що сьогодні виживає завдяки зростанню ринку. Тому перший тиждень липня приніс керівництву українських НПЗ не один десяток сивого волосся: за лічені дні ціни на нафту й нафтопродукти в Європі знизилися на 6-6,5%.
Але начебто обійшлося: на початку другої липневої декади котирування знову пішли нагору й 11 липня встигли досягти нових рекордних рівнів, зокрема, нафта подорожчала до 147 дол./бар.
Щодо найближчих прогнозів, то думки трейдерів, як і раніше, зводяться до подальшого зростання цін, різниця тільки в його темпах. "У червні ціни зростали плавно і, ймовірно, так само будуть поводитися й у липні", - вважає директор кримської мережі "АТАН" Олександр Терещенко.
"Традиційний для паливного ринку сезонний ріст цін, а також висока залежність України від зовнішніх ринків визначає однозначні прогнози на подальший зріст цін з піком у серпні-вересні. В цей період можна чекати підвищення роздрібної вартості всієї лінійки палив, причому темпи росту ціни на ДП будуть значно вищі, ніж на бензин", - прогнозує Дмитро Кулик.
А директор мережі "КЛО" Ігор Чернявський думає, що з оглядкою на динаміку світового ринку вже в другій декаді липня дизпаливо може подорожчати в середньому до 7,10-7,15 грн./л, на 5-10 копійок можуть вирости й бензини.
І в один голос опитані експерти говорять, що подальша поведінка внутрішніх цін буде залежати від цін на нафтопродукти в Європі.
