Проблеми та ризики державного бюджету України на 2010 рік стали головною темою круглого столу, організованого Міжнародним фондом Блейзера. Відомі економісти, втім, вважають, що влада не дослухається до їхніх застережень.
Головні ризики нинішнього бюджету, за словами представника Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, це необхідність виплати тримільярдного боргу з ПДВ, 29,5 мільярдів дефіциту Пенсійного фонду та загроза значного зростання дефіциту держбюджету через необхідність фінансової підтримки "Нафтогазу України". Адже навіть після харківських угод з Москвою середня ціна російського газу, за оцінками фонду Блейзера, може залишитися тією ж, якою вона була минулого року.
Приховане зовнішнє фінансування дефіциту
Крім того, Устенко прогнозує, що державі доведеться і далі проводити рефінансування банків і витратити на це близько 5,8 відсотка ВВП. Однією із найнебезпечніших прихованих проблем експерт назвав залучення на фінансування дефіциту бюджету зовнішніх боргів: "Так, наприклад, через аграрний фонд окремий рядок в бюджеті дозволяє залучення близько 5 мільярдів гривень запозичень на зовнішніх ринках. А ще 45 мільярдів гривень передбачено для запозичень приватними компаніями під гарантії уряду".
Головний редактор журналу "Експерт" Андрій Блінов зазначив, що домовленості про 30-відсоткове здешевлення російського газу в обмін на подовження дислокації в Криму російського Чорноморського флоту дозволили очікувати, що дефіцит бюджету буде не 9-10 відсотків, а лише 7-8. Експерт назвав головним джерелом покриття такого дефіциту випуск урядом євробондів та залучення кредитів МВФ. "Після домовленостей з Росією, наріжним каменем лишаються переговори з МВФ. Без нього віднайти джерело фінансування дефіциту бюджету буде неможливо ", – впевнений Блінов.
Західні інвестори найбільше розчаровані боргами з ПДВ
Він нагадав, що більшість інвесторів та власників вільних коштів будуть зацікавлені брати участь в багатомільярдній програмі допомоги Євросоюзу Греції, а також, в перспективі – Іспанії та Португалії. Натомість "апетити щодо ризикованих проектів з порятунку України", на думку Блінова, різко знизяться. Цю тенденцію підтвердив і президент Американсько-української бізнес-ради Морган Вільямс. Він назвав одним із найбільших чинників розчарування західних інвесторів в Україні колосальну заборгованість держави з повернення експортерам ПДВ.
Експерт покритикував наміри влади випустити на її відшкодування облігацій із вкрай невигідними інвесторам умовами дохідності. "Ми вчора були раді почути новину про те, що уряд відклав запровадження цих облігацій. Ми говорили про проблему повернення ПДВ з представниками МВФ, і вони - також за відновлення спроможності держави повертати ПДВ готівкою", – сказав Вільямс.
Свій "Обама" в Україні ще не з'явився
Єдиними ліками від бюджетної кризи в Україні, яка, за оцінками всіх присутніх експертів, щороку лише зростає, є впровадження економічних реформ. Але економіст Олександр Пасхавер з прикрістю відзначив, що нинішня влада не виконує жодного із підготовчих заходів. Серед таких заходів він назвав створення політично відповідального за реформи незалежного органу, повернення довіри населення та консолідацію суспільства, а також пошук джерел фінансування реформ. "Якщо Обама хоче здійснити реформу охорони здоров'я, він одразу вимагає на багато років наперед фінансування цієї реформи в Конгресу", – нагадав Пасхавер.
Експерти погодилися із тим, що замість цього уряд та президент намагаються впроваджувати реформи в бюрократичний спосіб надання доручень своїм підлеглим. Однак у владі, на думку експертів, цілком відсутнє саме розуміння того, яких власне реформ від неї чекають люди, зовнішні кредитори та європейські партнери.
