Металургія, на яку припадає 36% всього експорту країни, продемонструвала максимальне цього року падіння - 7,1%.
Такі ж темпи було зафіксовано лише у квітні.
У вересні виробництво металу впало до майже 2 з половиною мільйонів тонн, а це близько 7%.
Причини: послаблення зовнішнього попиту та брак сировини.
Вересневі показники виробництва чавуну на Алчевському меткомбінаті впали на 9% через недостатній рівень постачання коксу. А на Близькому Сході, який є найбільшим імпортером української сталі, протягом останнього часу припинили низку будівельних проектів.
Разом з тим, міжнародні експерти прогнозують, що вже до кінця цього року споживання сталі у світі почне зростати. Аналітики World Steel Association покращили свій прогноз щодо цього. За їхніми оцінками, цьогорічне падіння становитиме менше, ніж 9%, а не понад 14, як очікувалося раніше.
А вже з 2010 року очікують відновлення глобального попиту на сталь. До того ж, це відновлення має відбутися за рахунок традиційних для українського металу ринків збуту - в країнах Близького Сходу та Північної Америки.
Однак, українські металурги не схильні до оптимізму. Голова правління Маріупольського металургійного комбінату Володимир Бойко зазначає, що ситуація погіршуватіметься і надалі.
"Листопад, грудень, січень та лютий будуть надзвичайно складними, - каже він. - Виробництво падатиме. У листопаді буде гірше, ніж у жовтні. Це 100%. А в грудні взагалі незрозуміло, що буде. Ціни падають, замовлень немає, так що буде надзвичайно складно ".
Погіршення ситуації Бойко пояснює тим, що протягом останнього часу металурги збільшили виробництво, проте споживання не зросло.
"Де зросло споживання? В Америці - ні. У Європі - ні. Середній Схід - ні. Єдине, де збільшилося споживання - це Китай. Однак, там перевиробництво. Вони зараз вийдуть на ринки, почнуть продавати зайве", - констатує голова правління Маріупольського металургійного комбінату.
Але, окрім об'єктивних причин погіршення ситуації в металургійній галузі є й суб'єктивні, вважає заступник міністра економіки Михайло Поживанов.
Українські металурги сьогодні мають працювати над покращенням конкурентоспроможності, вважає він. Адже саме висока собівартість українського металу призвела до втрати низки ринків збуту.
"Ми говоримо про ринок Близького Сходу. Транспортна складова з нашого боку менша, ніж з того ж Китаю, але, виявляється, ми не можемо з ними конкурувати, оскільки у них собівартість набагато краща", - зазначає урядовець.
Сьогодні більшість українських сталеварніх підприємств пропонують продукцію по 550-560 доларів за тону. Але знайти покупців на цих умовах складно.
Тож, експерти прогнозують, що це може змусити українських металургів переглянути цінову політику вже найближчими тижнями.
