В уряду є один спосіб наповнити бюджет, не урізаючи витрати - "друкування" грошей. Саме з цим пов'язана довга війна з Нацбанком, який то йшов на компроміс з Кабміном щодо емісії, то відмовлявся далі фінансувати державні витрати.Виконати фантастичні показники державного бюджету-2009 буде нереально. У цьому зізнаються вже і в Мінфіні. Внаслідок краху економіки, яка скотилася до рівня 2004 року, бюджет вже зараз недораховує 30-35 мільярдів гривень.
Урядовці вважають, що врятувати казну можна лише шляхом збільшення державного боргу чи запуску друкарського верстата. Про наведення ладу у витратах держави не говорить ані влада, ані опозиція.
"Антикризовий" бюджет
Важливий документ, за яким країна буде жити весь рік, у момент ухвалення, 26 грудня 2008 року, нагадував, скоріше, фантастичну казку, ніж державний бюджет. Депутати затвердили його у розпал кризи, але особливо на це не зважали.
У прогнозні показники валового внутрішнього продукту автори заклали невеличке, але зростання - 0,4%, спрогнозували доволі помірну інфляцію - 9,5%.
Доходи сягнули 237,5 мільярда гривень - на 5,6 мільярда гривень більше, ніж 2008 року, витрати склали 265,6 мільярда гривень - більше на 12 мільярдів гривень, граничний дефіцит становив 31 мільярд гривень - більше на 6 мільярдів гривень.
Як відомо, бюджет розроблявся від контролем прем'єра-оптиміста Юлії Тимошенко. У вересні 2008 року глава уряду обіцяла, що світова криза України не торкнеться, а вже через місяць вона зверталася за допомогою до МВФ.
Та й 2009 року керівник Кабміну двічі стверджувала, що криза невдовзі мине. Спочатку вона пророкувала, що економічний спад закінчиться до кінця 2009 року, а потім з легкістю перенесла початок підйому на 2010 рік.
Фіскальні фокуси
Результат став очевидним відразу. Економічний спад вмить вплинув на надходження до бюджету. Доходи від імпортного мита та податкові платежі скоротилися удвічі.
Податківці намагалися прикрити провали у надходженнях шляхом коригування бюджетних планів. Вони занижувалися кожен місяць, що давало можливість "перевиконувати" їх на 1-3%.
У підсумку, за січень-вересень до держбюджету надійшов всього 131 мільярд гривень, тоді як за рік треба зібрати 265,6 мільярда. Де взяти ще 134 мільярди -невідомо.
"Фіскальні плани переглядаються Мінфіном. Плани надходжень у першій половині 2009 року зменшувалися, натомість збільшувалися бюджетні плани на кінець року - жовтень, листопад, грудень", - повідомила "Економічній правді" експерт Інститут економічних досліджень та політичних консультацій Катерина Белькевич.
Тепер головне завдання для митарів - де взяти ці гроші. Наразі вони намагаються затягнути повернення ПДВ експортерам, борг перед якими сягає 4 мільярдів гривень. Крім того, очевидно, шукатимуть альтернативні інструменти.
"У бюджеті прописані такі статті, як "доходи бюджетних установ" та "інші доходи". Як вони формуються, у документі не сказано. Отож, кошти можуть скеровуватися до бюджету з цих слабо контрольованих джерел", - припускає менеджер Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень Артем Рудик.
Кредити, приватизація, емісія
Дірки у бюджеті уряд намагається покрити за рахунок нарощення державних боргів - і внутрішніх, і зовнішніх. За останні десять років державний борг поступово зменшувався. За 1998-2007 роки він скоротився з 48,2% ВВП до 10% ВВП. З початку 2009 року борг виріс до 15,6% ВВП, або до 35,1 мільярда доларів.
Україна вже отримала 10,5 мільярда доларів від МВФ, які скеровувалися переважно на рефінансування та рекапіталізацію комерційних банків. Новий четвертий транш - 3,8 мільярда - теж піде на цілі. Наприкінці 2009 року банкам треба віддавати іноземні позики, внаслідок чого у них зростає попит на валюту.
Таким чином, гроші Фонду скеровуються переважно на вирішення проблем банків, натомість борги перекладаються на державу. Водночас, уряд бере зобов'язання підняти ціни на газ для населення, "заморозити" пенсії та соціальні витрати.
Окрім МВФ, отримати інші міжнародні кредити не вдалося. Поїздки глави уряду в Росію, Південну Корею та Японію ні до чого не призвели. Бажаючих наповнювати чужий бюджет за рахунок своїх грошей не знайшлося.
Був шанс отримати гроші від приватизації, але плани продати Одеський припортовий провалилися. Варто нагадати, що автори бюджету-2009 розраховували отримати від продажу державного майна 8,5 мільярда гривень, але з початку 2009 року отримали не більше 0,5 мільярда гривень, або 6% від плану.
В уряду залишається єдиний спосіб наповнити бюджет, не вдаючись до урізання його витрат - "друкування" грошей. Саме з цим пов'язана така довга війна з керівництвом Нацбанку, який то йшов на компроміс з урядом щодо емісії, то відмовлявся далі фінансувати державні витрати.
Наразі надруковану гривню пускали на капіталізацію банків та придбання доларів для оплати російського газу. Наслідки емісії поки не прорвалися на споживчий ринок. Якщо емітовану гривню спрямують на виплату пенсій та зарплат, ціни піднімуться миттєво. У першу чергу, подорожчають товари широкого вжитку.
Політика закручування гайок
Поки уряд шукає гроші для латання бюджетних дірок, Мінфін економить державні витрати. У повній мірі зараз виділяють кошти лише на виплату пенсій та зарплат працівникам бюджетної сфери, тоді як на інші соціальні та інфраструктурні витрати, прописані у фінплані, грошей немає.
За даними Рахункової палати, за вісім місяців 2009 року не виконано біля 80% соціальних програм. На 18-20% не виконується фінансування державних програм, із запізненнями надходять гроші на утримання війська, медицини та освіти. Йде мова про скорочення дипломатичних представництв та місій за кордоном.
Водночас, експортерам затягують виплати компенсацій з ПДВ, змушують авансом платити податки, постановами Кабміну пробують збільшити фіскальний прес.
Серед останніх новацій - заборона включати у валові витрати збитки від курсової різниці. В обхід закону Кабмін намагається змінити порядок відшкодування ПДВ через запровадження загального реєстру податкових накладних.
Всі ці заходи мають на меті зібрати до бюджету якомога більше грошей, натомість, затягнути з державними витратами.
Однак цим планам серйозно завадила опозиція, яка проголосувала у Верховній раді за збільшення прожиткового рівня на 12-14% до 701-744 гривень, соціальних стандартів - на 23%.
На виконання цих змін у бюджеті-2009 треба знайти 8 мільярдів гривень, а у 2010 році - 60 мільярдів гривень. Отже, тепер прем'єру треба думати, де знайти ці гроші, або вигадати, як красиво відмовитися від нових зобов'язань.
Тепер опозиція дала Юлії Тимошенко підстави говорити про те, що їй не дали виконати бюджет "популісти" з Партії Регіонів. Аргумент про "палки в колесах" донедавна часто спрацьовував на її користь.
Секвестру не буде
Попри неможливість виконання бюджету, збирати Верховну раду та ставити питання про зниження витрат ніхто не збирається. Адже це був би дуже непопулярний крок напередодні виборів.
На думку Артема Рудика, уряд може відкласти виконання багатьох статей витрат, а у випадку прийняття бюджету-2010 закласти у нього невиконані статті 2009 року. Експерт Катерина Белькевич припускає, що уряд відмовиться від капітальних витрат на користь соціальних виплат, не вдаючись до перегляду самого бюджету.
Ані чинна влада, ані опозиція не говорять про скорочення державних витрат. Хоч вони фінансуються ледь не наполовину, але все одно залишаються на папері.
Безумовно, скорочувати витрати не вигідно нікому. Хто ж буде різати пенсії та соціальні пільги депутатам та чиновникам? А закладені у кошторисі державні замовлення можна швидко освоїти за рахунок власних кишенькових фірм.
Уроки "антикризового" фінплану, уряд, схоже, нічому не навчили. У проекті бюджету-2010 пропонується збільшити доходи на 65 мільярдів гривень, або на 42%, а дефіцит - до 10% ВВП. Видно, мати такий нереалістичний фінансовий документ країни комусь дуже вигідно - як політично, так і економічно.
