Справа йде до того, що влада Швейцарії відмовиться від головної цінності своєї країни - банківської таємниці вкладу. Будь-який слідчий будь-якої країни скоро зможе дізнатися, які рахунки і на які суми відкриті у будь-якого жителя планети в Швейцарії. А напередодні аналогічним чином вчинила Великобританія та Німеччина з Ліхтенштейном.Чи правда, що Штатам краще? Чи дійсно найбільша економіка світу припинила падати, і почала відроджуватися? Чи правда, що Японія, Німеччина, Франція, Великобританія та Росія вийшли з рецесії? Або це всього лише голос пропаганди, яка прагне видати бажане за дійсне?
"Економічна правда" продовжує цикл матеріалів, присвячених аналізу стану найбільших економік світу, в умовах фінансової кризи.
Все, що говорилося про інші економіки, тричі стосується США. Штати є світовими лідерами у підтримці економіки за рахунок державних програм. Не знаючи, що робити, американці зосередили свої програми у двох напрямках, з яких виросла нинішня криза. Перше - ринок нерухомості. Друге - фінансовий сектор.
Криза в США зароджувалася з 2002 по 2006 роки. За цей час відбувся бум на ринку житла. Ринок нерухомості та пов'язаної з ним іпотеки зростав приблизно на 50% на рік, хоча до цього він збільшувався не більше десяти відсотків на рік.
Разом з бумом на ринку житла збільшувалася "бульбашка" у вигляді випуску інструментів так званої сек'юритизації. Так називається процес, коли під видані кредити випускаються облігації, а на зібрані від їхнього продажу гроші видаються нові кредити.
Пізніше під випущені облігації випускалися похідні інструменти - деривативи. Фінансовий ринок США перетворився за кілька років у величезний заплутаний клубок обсягом у сотні мільярдів доларів.
Розібратися в ньому стало абсолютно неможливо, і все більше інвесторів покладалися на рейтингові оцінки, а не на здоровий глузд. Навіть в Україні до недавніх пір вважалося, що немає нічого більш надійного за нерухомость.
Це була світова легенда, роздута без будь-яких підстав. Рейтингові оцінки у багатомільярдних випусків були, звичайно ж, найвищі. Так сформувалася критична маса вибухонебезпечних активів, яка вибухнула два роки тому.
На початку 2007 року лопнув міхур на ринку житла США. На сьогодні, його падіння склало близько 40%, а в грошах втрати досягли 4,5 трильйони доларів. У п'ятої частини всіх виданих іпотечних кредитів виникли труднощі протягом року після їх оформлення. Проблеми з оплатою кредитів мають, за різними оцінками, від 8,5 до 20 мільйонів американських сімей.
У підсумку, ціни на нерухомість почали падати, і банки стали списувати збитки. Склалося замкнене коло: в результаті списання збитків росли ставки, через це все більша кількість родин не могло платити за кредитами, через це обвалювалися ціни на нерухомість, банки списували збитки, і так спочатку.
Не кажучи вже про те, що перетворилися в пил кілька поверхів фінансових інструментів, "набудованих" на цих сумнівних і проблемних кредитах. "Згоріли" трильйони доларів пенсійних, пайових та хедж-фондів, і їх уже ніколи не повернути. Зник як вид міжбанківський ринок у США.
Піком проблем у фінансовому секторі стали: покупка Bear Stearns (16 березня 2008) банком JP Morgan Chase; введення особливого нагляду за дихаючими на ладан Fannie Mae і Freddie Mac (6 вересня); банкрутство Lehman Brothers (16 вересня); продаж Merrill Lynch (середина вересня) іншому гіганту - Bank of America; передбанкрутний стан найбільшої страхової компанії світу AIG, яка для утримання на плаву отримала 85 мільярдів доларів від ФРС; банкрутство найбільшого ощадного банку США (кінець вересня).
Зник як бізнес інвестиційний банкінг. З п'яти найбільших нью-йоркських інвестиційних банків залишилося всього два - Goldman Sachs і Morgan Stanley. І вони в результаті отримали статус майже комерційних банків, щоб користуватися рефінансуванням ФРС.
Проблеми в одному секторі поступово перекинулися спочатку на економіку США, а потім і на світову економіку. У кінця 2007 року різко "стислося" кредитування, а ставки зросли.
Підприємства опинилися без грошей, і стали згортати інвестиції і проводити звільнення. Стала зростати кількість дефолтів за корпоративними облігаціями. Багато людей стали професійними безробітними. Як результат, зменшився попит американської економіки, і далі по ланцюжку криза вразила весь світ.
Рекордсмен з підтримки штанів
ФРС наводнює економіку грішми, заміщаючи зниклі після переоцінки активів мільярди:
 |
Процентні ставки рекордно низькі. ФРС вдалося не допустити подорожчання так званих prime rates - ставок для корпорацій з найвищими рейтингами:
 |
Розпочалося навіть зростання на фондовому ринку США, що завжди сприймається як випереджаючий індикатор майбутнього зростання:
 |
У всі часи найбільшими перевагами американської влади були їх швидкість і рішучість. Якщо стояло завдання рятувати економіку, всі держоргани відразу мобілізувалися і починали працювати. Рішення приймалися за лічені дні.
Так було і в 2008 році. Ось лише деякі з гучних назв урядових проектів, які назавжди увійшли в лексикон мільйонів американців:
- American Recovery and Reinvestment Act;
- "Making Home Affordable",
- Financial Stability Plan;
- Fraud Enforcement and Recovery Act;
- Helping Families Save Their Homes Act;
- Credit Card Accountability, Responsibility, and Disclosure (CARD) Act.
У різноманітті антикризових програм США можна загубитися. Фінансування ведуть окремо один від одного і Федеральна резервна система, і уряд.
ФРС вступила в боротьбу першим. Ще в 2007 році вона почала різати процентні ставки, знизивши сьогодні їх до рівня 0-0,25%, а з 2008 року - буквально "заливали" банки дешевим рефінансуванням.
Також ФРС впровадила "credit easing facilities" для пожвавлення видачі споживчих кредитів, а також грошового ринку. А ще американський центробанк вже викупив проблемні активи банків.
Пізніше Федеральна резервна система сконцентрувалася на купівлі "токсичних" цінних паперів, пов'язаних з іпотечними позиками, а також облігацій американського Казначейства. Спочатку ФРС планувала викупити агентські цінні папери, забезпечені іпотекою, на суму до 1,45 трильйонів доларів до 31 грудня 2009 року. Щотижня банки отримували 20-25 мільярдів доларів.
Також з березня діє програма, за якою кожного тижня ФРС викуповує держоблігації Казначейства на 5-9 мільярдів доларів, а до кінця 2009 року скупить їх на 300 мільярдів. Ці гроші відразу йдуть на фінансування житлових програм уряду.
Ще на 200 мільярдів повинні бути скуплені агентські боргові зобов'язання. На сьогодні ФРС вже витратила на покупку паперів, забезпечених заставними, 741,6 мільярдів. Все це робиться, щоб знизити вартість позикових коштів для американських сімей.
Уряд дебютував в жовтні 2008 року з програмою Hope for Homeowners. Вона ввела гарантії Федеральної житлової адміністрації та нові можливості для порядних позичальників, у яких витрати за іпотечним кредитом становили не більше третини доходів.
Програма стала першою чаркою, яка пішла колом. Через дуже високі вимоги до кандидатів вона провалилася. На сьогодні з 400 тисяч сімей, нею скористалася лише тисяча.
Зате інші програми виявилися більш вдалими. Казначейство, щоб уникнути паніки, надало державні гарантії вкладникам фондів грошового ринку, в які інвестовані трильйони доларів простих американців. Також держава збільшила покриття з повернення депозитів з 100 тисяч до 250 тисяч доларів (аналог українського Фонду гарантування вкладів).
На початку 2009 року Казначейство оголосило про початок легендарного Financial Stability Plan, що включає стрес-тести банків, вливання в них капіталу і викуп проблемних активів. План почав впроваджуватися негайно.
У жовтні 2008 уряд ввів податкові пільги для тих, хто купує будинки вперше. Тоді ж запустилася знаменита Troubled Asset Relief Program (TARP) - програма викупу токсичних активів на 700 мільярдів.
У лютому 2009 року впроваджується пакет фіскальних заходів обсягом 5% ВВП на 2009-2011. За узгодженої з G-20 стратегії, США провели урізання податків, збільшення витрат на інфраструктуру, а також стали надали допомогу окремим штатам, доходи яких впали.
Сьогодні адміністрація Обами ставить перед собою три пріоритетні завдання. Перше - збільшити зайнятість. Цій меті служить American Recovery and Reinvestment Plan. Він стимулює створення 3,5 мільйона робочих місць, а ще дає інвестиції в охорону здоров'я, освіту, оволодіння новими енергоносіями, модернізацію будинків та інфраструктури.
Другий пріоритет - збереження житла простих американців. Для цього задіяна лютнева Making Home Affordable Refinancing program (Програма рефінансування "Зробимо Будинки Доступними"). Три її напрямки торкнуться відповідно від 4 до 5, від 3 до 4 і 9 мільйонів сімей.
Третій пріоритет - стабілізація фінансових ринків. Під цю мету, наприклад, виділили 15 мільярдів доларів на видачу кредитів малому бізнесу. Дрібниця, а працює.
Як і у всьому світі, однією з найбільш вдалих антикризових програм став порятунок авторинку. Наприкінці 2008 року автовиробники Chrysler і GM подали на банкрутство, і кілька місяців тривала епопея з їх трансформацією. А 24 липня вступила в дію програма обміну старих машин на нові cash-for-clankers ("готівку за мотлох").
Відповідно до неї, споживачі могли здати старі авто, і отримати при купівлі нових знижки до 4,5 тисяч доларів. Це суттєва сума, з огляду на вартість авто у США. Наприклад, повнорозмірний позашляховик Ford Escape продається за 20 тисяч, а гігантські кросовери від General Motors продаються за ціною від 24 тисяч.
Програма заміни виявилася успішною. З її допомогою американці отримали приблизно 250 тисяч нових машин. У цілому продажі авто в США за липень виявилися рекордними з середини 2008 року, а продажі Ford Motor Co виросли на 2,3%. Виділений на реалізацію програми мільярд доларів було витрачено всього за місяць, і нещодавно конгрес додав до них ще два.
З екзотики, ще з 2008 року США почали боротьбу за повернення в країну грошей з офшору. Зразково-показове покарання влаштували швейцарського банку UBS, в якому відкриті рахунки тисяч американців.
У серпні New York Times написала, що 150-ти американським клієнтам банку пред'явлені звинувачення в ухилянні від сплати податків у США. Газета окремо акцентувала увагу, що поки неясно, звідки уряд США отримав імена клієнтів.
Дійшло до того, що ще в лютому UBS погодився заплатити 780 мільйонів доларів і передати дані про приблизно 250 американських клієнтів, щоб зняти з себе звинувачення. Сьогодні уряди США і Швейцарії обговорюють, чи потрібно змусити банк розкрити імена 52 тисяч багатих американців, підозрюваних в ухилянні від податків.
Справа йде до того, що влада Швейцарії відмовиться від головної цінності своєї країни - банківської таємниці вкладу. Будь-який слідчий будь-якої країни скоро зможе дізнатися, які рахунки і на які суми відкриті у будь-якого жителя планети в Швейцарії.
Найбільш цікаве те, що напередодні аналогічним чином вчинила Великобританія та Німеччина з Ліхтенштейном. А після американців дані про рахунки 3 тисяч своїх громадян у Швейцарії зажадала Франція.
Невідомо, на які кнопки натискали найбільші держави. Але Швейцарія і Ліхтенштейн, що десятиліттями і навіть століттями зберігали таємниці своїх клієнтів, раптом без бою здали предмет національної гордості. Тепер у Швейцарії залишилися сир, шоколад та годинники. У Ліхтенштейну залишився лише герб князівства.
Не обійшлося і без популізму. Був прийнятий Fraud Enforcement and Recovery Act, за яким держава почала розслідування практик і операцій, які призвели до фінансової кризи.
У рамках акта була створена спеціальна Financial Crisis Inquiry Commission. А щоб захистити американців від претензій нечесних банків за кредитними картками, уряд прийняв Credit Card Accountability, Responsibility, and Disclosure (CARD) Act.
"Поточна криза - результат багаторічної безвідповідальності, як з боку уряду, так і з боку приватного сектора. Дивлячись у майбутнє, ми повинні вибудувати оборону по багатьох напрямках цієї кризи, закладаючи основу нової епохи відповідальності і прозорості", - бадьоро записано на економічній сторінці Білого дому в країні, яка диктує всьому світу, як бути відповідальними і "прозорими".
Куди ідуть Штати?
Ціна такої активної боротьби з кризою вже відома. Уряд Штатів витрачає набагато більше, ніж раніше. З 1 жовтня дефіцит бюджету збільшився до 1,267 трілліонів доларів, хоча за аналогічний період 2008 року він становив всього 388,61 мільярдів.
Витрати на боротьбу з рецесією постійно зростають. У липні діра в бюджеті США склала рекордні 181 мільярдів доларів. Це декілька бюджетів України всього за один місяць. Витрати бюджету збільшилися до рекордних 332,18 мільярдів доларів, в той час як доходи скоротилися до 151,5 мільярдів.
У травні Білий дім повідомив, що дефіцит бюджету за весь 2009 фінансовий рік може вирости до 1,84 триллионов проти 455 млрд у 2008 році. Однак у серпні вирішив трохи "стиснутись". Стало страшно.
Наприкінці серпня адміністрація Обами повідомила, що скоротить прогноз дефіциту бюджету на фінансовий 2009 рік до 1,58 трильйона доларів. Однак не шляхом зменшення витрат, а шляхом вилучення з нього 250 мільярдів, виділених на порятунок проблемних банків. Ще 78 мільярдів будуть заощаджені, якщо банкрутами виявляться менше банків, ніж передбачалося.
Рішення було політичним. Американці, які загубилися у кількості антикризових програм, почали боятися очевидної речі - підвищення податків. Уряд і ФРС витрачають трильйони, але відшкодовувати їх доведеться жителям країни.
Крім страху, така практика може перешкодити планам Обами з модернізації системи охорони здоров'я, реформування освіти і зниження залежності країни від природного палива. Тільки на реформу охорони здоров'я потрібен трильйон доларів.
Тепер адміністрація Обами заявила, що першочерговим завданням для нинішньої адміністрації є приборкання бюджетного дефіциту. Темношкірий президент, звертаючись до американців, пообіцяв наполовину скоротити дефіцит до закінчення його чотирирічного терміну на посаді президента.
ФРС теж хоче зменшити витрати, щоб "надмірно не стимулювати економіку". Наприкінці серпня керівники федеральних банків двох штатів заявили, що центробанку США необхідно подумати про згортання програм підтримки економіки в найближчі місяці, а також подумати, чи доводити до кінця всі заплановані програми.
Зокрема, ФРС хоче продати частину активів, які вона скупила на 2 трильйони з початку кризи. Ці операції дозволять "вийняти" з економіки зайві долари, що здатні стимулювати інфляцію.
