Політичний оглядач

Завдяки кризі, секретаріату навіть не довелося особливо шукати недоліки в діях уряду. У вівторок перший заступник голови секретаріату президента Олександр Шлапак заявив, що державний бюджет не виконується за кількома параметрами.

Недо- чи пере- ?

Завдяки кризі, секретаріату навіть не довелося особливо шукати недоліки в діях уряду.

У вівторок перший заступник голови секретаріату президента Олександр Шлапак заявив, що державний бюджет не виконується за кількома параметрами.

Атака Шлапака велася за двома напрямками. Перший – звинувачення уряду в приховуванні інформації. Другий - численні недоліки у наповненні бюджету.

Перший заступник голови секретаріату вказав, що з кінця березня міністерство фінансів та Держказначейство відмовились надавати цифри про виконання бюджету за 2009 рік. За його словами, уряд пояснив, що буде інформувати лише президента України. Тому секретаріат написав листа, в якому вказав усі показники, які зазвичай отримував щодо бюджету.

"Але через місяць ми отримали відписку про те, що немає сенсу робити таке інформування. Читайте сайт Держказначейства, Мінфіну – там все робиться за стандартами МВФ. Я закликаю вас усіх зайти на сайт Міністерства фінансів і зробити висновки, яку аналітику можна робити на підставі даних, які там вивішуються", - сказав він.

Шлапак зазначив, що посилання на стандарти МВФ є недоречним, тому що саме вони вимагають щомісяця оприлюднювати детальні масиви інформації про діяльність уряду.

Отримавши таку відповідь, президент указом доручив уряду в конкретний термін подавати інформацію щодо ситуації з державними фінансами йому, а також оприлюднювати ці дані.

Також перший економіст секретаріату зазначив, що держава за перші чотири місяці не отримала більше 20 мільярдів доходів, які мала зібрати.

"Не звертати на це увагу та казати, що "все в порядку", є дуже серйозною помилкою і свідомим заведенням ситуації в глухий кут. Виконання бюджету, про яке сьогодні рапортується, супроводжується цілим рядом дуже неоднозначних тенденцій. Активно використовувати ці тенденції для наповнення бюджету є шляхом до катастрофи. Необхідно повернутися до реальних макропоказників, оскільки бюджет розраховувався, виходячи з зовсім інших цифр", - зазначив Шлапак.

Він підкреслив, що насправді загальний фонд за підсумками чотирьох місяців виконаний на 99,7%. "Тобто, можна рапортувати про успіхи, однак звертаю вашу увагу на надзвичайну обставину. Міністерство фінансів цього року вже кілька разів змінював бюджетний розпис. В рамках цього воно понизило надходження до держбюджету на 780 мільйонів. Якщо б не було цього, ми б отримали виконання трохи більше 98%", - повідомив Шлапак.

Щоб тримати оборону, уряд терміново призначив прес-конференцію. Захищати Кабмін направили заступника міністра фінансів Анатолія Мярковського та Голову ДПА Сергія Буряка. Вони з усіх сил давали зрозуміти, що проблеми були і будуть, але бюджет виконується.

Буряку було що презентувати. У квітні податківці перевиконали план. Замість 6,8 мільярдів вони зібрали 6,93 мільярди (більше на 1,9%). За чотири місяці – також перевиконання: зібрали 19,15 мільярдів, або 104,3% плану.

Голова ДПА зазначив, що податкова служба планові завдання виконувала ритмічно та щомісячно. У січні завдання перевиконано на 5%, в лютому - на 2%, в березні – на 1%, і в квітні - на 1,9%.

В свою чергу, Мярковський заявив, що виконання загального фонду становить 109,5% плану. Проте, з його слів було важко зрозуміти, де взявся плюс.

Наприклад, він розповів, що за чотири місяці до загального фонду держбюджету зібрали 48,8 мільярди гривень, а за квітень – 14,3 мільярди. Перевиконання склало ті самі 9,5%.

Проте, ще на початку року Мінфін анонсував розпис, за яким в січні-березні треба зібрати 36,19 мільярдів гривень. Разом з 14,3 мільярдами, за чотири місяці держава мала б зібрати 50,5 мільярдів. Отже, маємо недовиконання на 4% замість перевиконання на 9,5%.

Це зовсім дивно з огляду на слова Мярковського. Він зазначив, що бюджет переглядався, але зміни бюджетного розпису відбувалися лише в сторону збільшення. Як тоді пояснити зменшення? Отже, в бухгалтерії уряду є певна плутанина.

Мярковський зробив ще один акцент. Увесь бюджет, який включає загальний та спеціальний фонд, також перевиконано. "В цілому, доходів і державних запозичень за січень–квітень до бюджету надійшло 55,5 мільярди гривень, або 105% до плану за цей період",- зазначив заступник міністра.

Сім смертних...

Незважаючи на бойкот Мінфіну, секретаріат таки десь знайшов інформацію про бюджет. Завдяки цим даним, аналітики секретаріату знайшли сім негативних тенденцій, які можуть призвести до руйнування системи державних фінансів.

Перша – реальне виконання бюджету навіть менше, ніж 99,7%.

"Не лише за рахунок зменшення бюджетного розпису, але і за рахунок прискореного надходження коштів від Національного банку в сумі 2,4 мільярди гривень. Ці кошти повинні були перераховуватись рівними частинами кожного кварталу. Без цієї цифри ми отримаємо виконання 94,8%", - зазначив Шлапак.

Друга – для вирішення бюджетних проблем практикується збирання податків наперед. Для ілюстрування цього Шлапак надав графік з початку 2008 року.

Джерело: Тут і далі - Секретаріат президента

"Фактично, з 4 мільярдів переплат на 1 січня 2008 року ми зросли до майже 11,8 мільярдів. З початку цього року переплати збільшились на 31,4% (2,8 мільярди). Безперечно, частина цих переплат зумовлена об’єктивними причинами, але тенденція красномовна", - підкреслив перший замголови Секретаріату.

Буряк визнав факт переплат, але надав йому "добровільний" вигляд. За його словами, податок на прибуток сплачується на 50-й день з кінця кварталу, але в рамках "добрих партнерських відносин" податкова служба домовляється з платником податку про добровільну завчасну сплату частини податку на прибуток.

"Логіка цього процесу є, адже якщо одномоментно протягом одного банківського дня був сплачений податок на прибуток, одразу б виникла проблема з ліквідністю – не вистачило грошей. Ми б порушили не лише логіку фінансову, а й банківські розклади з точки зору ліквідності", - пояснив голова ДПА.

Третя негативна тенденція - з початку року на 704 мільйони збільшилася сума невідшкодованого ПДВ. Сьогодні вона складає 13,5 мільярди гривень. З них простроченими є 3,9 мільярди, і цей показник з початку року зріс на 30%.

Замість повернення, ці гроші використовуються на фінансування видатків держави. Але яких саме, невідомо. "Нажаль, крім "все нормально", ми нічого не знаємо про видатки уряду", - наголосив Шлапак.

Четверта – щомісяця в останні дні відбувається авральне наповнення бюджету. За даними Секретаріату, в останній день січня були зібрані 31,3%, лютого – 24,3%. В останні дні березня – 40,4%.

Така ж ситуація спостерігалася у квітні, коли в останній день були зібрані 24% планових надходжень, або 3,4 мільярди гривень. З них внутрішній ПДВ на 493,2 мільйони та імпортний ПДВ на 2,3 мільярди.

Голова ДПА Сергій Буряк у вівторок зазначив, що "у кожного податку є свій чітко законодавчо обумовлений термін сплати. І якщо ми говоримо, що ПДВ сплачується в останній день місяця, то це значить, що він сплачується 29-30 числа, акциз – 15-16 числа, ПДВ – 29-30. Непрофесійно казати, що протягом місяця неритмічно збираються податки", - підкреслив він.

Проте, Шлапак таку відповідь передбачив. "Посилання на те, що це є традиційна тенденція, - неправда. Я проаналізував інформацію за 2004 рік. Найскладніша ситуація була в березні – близько 15%. В інші місяці – 3-4%", - обурювався перший замголови Секретаріату.

П’ята тенденція – з кінця 2008 року уряд активно використовує емісійне фінансування дефіциту бюджету. З початку року дефіцит склав вже 4,5 мільярди гривень. Його профінансував Нацбанк.

"Допустимо, таке зростання було необхідне в умовах відсутності ресурсів у бюджеті. Але турбує, що отримані кошти йдуть не на інвестиційні програми, а на банальне проїдання. І друге, що турбує, - те, що змінюється структура державного боргу. На початок року 61,3% ОВДП тримали комерційні банки. Сьогодні у них лише 24,6%, а НБУ є власником 64,1% ОВДП. Він викуповує фактично всю первинну емісію державних облігацій", - підкреслив Шлапак.

Шоста – іншим джерелом фінансування видатків уряду є гроші, накопичені минулого року. На початку цього року на Єдиному казначейському рахунку були 7,2 мільярди гривень. Зараз – в три рази менше.

"Залишок знаходиться на критичній межі 2,2 мільярди. Минулого року залишки коштів на ЄКР використовувалися для кредитування Пенсійного фонду та місцевих бюджетів. Цього року ми за рахунок місцевих бюджетів кредитуємо видатки центрального уряду", - наголосив перший замголови Секретаріату.

Сьома негативна тенденція у державних фінансах – жахливий стан НАК "Нафтогаз України". На думку секретаріату, прийнятий урядом фінансовий план компанії не є реальним. Монополіст має величезні борги.

"Сьогоднішня кредиторська заборгованість НАК "Нафтогаз України" складає близько 60 мільярдів гривень. Є серйозна проблема в тому, що НАК не має можливості розплатитися за газ, і бере на ці цілі кредит у росіян. Треба переглянути бюджет НАКу, і прийняти реальні цифри, які згодом не призведуть до суттєвих проблем як з державним бюджетом, так і з бюджетом "Нафтогазу", - вважає Шлапак.

Секвестру не буде

Незважаючи на все це, 12 травня в.о. міністра фінансів Ігор Уманський наголосив – поки що секвестр (скорочення) бюджету не потрібен. "Поки підстав немає. Якщо за результатами виконання бюджету буде більше 15% недонадходження, тоді ми можемо вносити пропозицію про секвестри. Навіть при всіх оцінках експертів, які по-різному враховують ті гроші, які прийшли, 15%-го невиконання державного бюджету ми сьогодні не спостерігаємо", - сказав він.

Можливо, уряд розраховує на гроші МВФ, які мали бути отримані вже цього тижня. За словами Уманського, у вівторок кошти другого траншу мали надійти на рахунки Нацбанку, а в середу - на рахунки Державного казначейства. З близько 2,8 мільярдів доларів, близько 1,5 мільярди надійдуть до Державного бюджету.

За словами старшого економіста МЦПД Ільдара Ґазізулліна, МВФ погодився, щоб 50% виділених Україні коштів були спрямовані на фінансування дефіциту бюджету. "Це дасть уряду більше можливостей. Скоріш за все, дефіцит бюджету цього року не буде меншим, ніж 4%. В усіх країнах він складає 4-8%, а в Україні це ще й рік виборів", - зазначив експерт.

За його словами, цього року навряд чи піде мова про серйозні реформи: податкову, пенсійну, монетарну. Причина та ж сама – цей рік є передвиборчим, коли ніхто не стане робити різких рухів. Крім того, державі бракує коштів, яких зазвичай потребують такі реформи.