Скажемо прямо, через газову суперечку з російським “Газпромом”, яку не безпідставно переважна більшість фахівців вже “охрестила” назвою, що стала, нажаль, досить популярною, а саме: “газовою війною”, кінцівка 2008 року і початок 2009 року виявились малоприємними і досить напруженими для України як в економічному, внутрішньополітичному, так і в міжнародному плані.
І хоч ця газова суперечка, через яку досить моторошно стало майже усій Європі, ще не добігла свого фіналу, проте деякі попередні висновки вже можна зробити.
Насамперед, як би не завинила українська сторона перед російським “Газпромом”, але цю “газову війну” все-таки розпочала саме Росія, причому ініціювало її саме найвище російське керівництво.
Яку б кількість “вільно конвертованої валюти” не були б винні українські бізнесові структури, але робити заручниками усю Європу – погодьтеся, скромно кажучи, дуже не етично!
Найсмішніше і водночас найтрагічніше в даній ситуації те, що весь світ добре розуміє, що головною причиною подібних дій російської сторони була підтримка Україною в російсько-грузинському військовому конфлікті саме Грузії, а не Росії, а також здійснення міжнародної політики, більш незалежної від Росії. Навіть російське керівництво бачить, що весь світ це розуміє. Але все-таки керівництво Росії наважилось зробити усе, щоб покарать “неслухняну” Україну.
Багато хто також вважає, що серед основних причин конфлікту (саме причин, а не приводів) - намагання російської сторони приватизувати українську частину газової труби. Сперечатись з цього приводу не буду, хоча мені здається, що саме російська сторона зараз найбільше зацікавлена в тому, щоб в людській свідомості переважала саме ця, економічна, а не політична, точка зору.
Про що все це говорить, і які тут можна зробити висновки?
По-перше, повністю підтвердились висновки, зроблені в статті “Чи є у людства шанс вижити, не доводячи справи до необхідності “суда Божого”? (ч.I)”, що Москва ще раз проявила себе як біблійна “велика блудниця”. Які додаткові докази? А подумайте, чи буде керівництво якої-небудь християнської держави, що на словах підтримує християнство, на ділі використовувати суцільну брехню (наприклад, стосовно України впродовж уже понад трьох століть) та шантаж, подібний до нинішнього газового?
По-друге, частково вже є зараз, а частково ще буде в найближчому майбутньому можливість переконатись в вірності того, про що сказано в іншій статті - “Как возродить Русь Великую?” , - а саме: “відродження Великої Русі без відродження Малої Русі, самі розумієте – абсолютний..., в загальному, нонсенс. І найбільша глупість, яку тільки може зробити той, хто намагається відродити Велику Русь, - це спроба при цьому економічно “поставити на коліна” Україну. Всякий великорос, котрий принижує Україну, в першу чергу, принижує своє минуле. При цьому забувається народна мудрість: якщо вистрілиш в своє минуле з рушниці, то твоє майбутнє вистрілить в тебе з гармати!”
Повторюся ще раз, що російське керівництво дуже добре усвідомлювало етичний бік своїх вчинків, але все-таки наважилось на їхню реалізацію. То чи роблять подібним чином справжні християни? Отож бо й воно!
І тепер, скоріш за все, усі свої зусилля кремлівське керівництво направить саме на “PR-обробку” всередині України, щоб “обілити” свої власні вчинки та “очорнити” вчинки і поведінку нинішньої української влади. А для цього, як і раніше, будуть задіяні наші з вами старі знайомі, які отримують фінансову допомогу і підтримку від північно-східного сусіда: починаючи з КПУ, ПСПУ та закінчуючи ПР.
Цікаво те, що якщо перша з цього переліку постійно проводить фактично антиукраїнську політику, бо морально вважає себе складовою частиною компартії іншої держави, то незрозуміло, на що розраховує “еліта” Партії регіонів. Адже ні для кого не секрет, що основою цієї партії є саме мільярдери. І незрозуміло, що вони очікують від опікування своєю долею московським кремлем. Невже їх нічому не навчив наочний досвід таких відомих “магнатів”, як Ходорковський, Березовський?.. Проте, це їхня особиста справа. Головне, щоб від їхньої недалекоглядності не постраждали заразом і ми з вами!
А поки що мусимо подякувати нашому північно-східному сусідові за чергове поздоровлення нас з Новим роком та Різдвом Христовим і будемо сподіватись на те, що керівництво нашої з вами держави порозумнішає в економічному плані не тільки на користь власного гаманця, але й для користі усієї держави, тобто і для нашої з вами користі.
"Політичний оглядач"