Закарпаття, яке раніше найбільше потерпало від повеней, цього року постраждало найменше з-поміж усіх областей Західної України. кажуть, причина в тому, що область виявилася найкраще підготованою. Дався взнаки досвід повеней 1998 та 2001 року. А ще, область скористалася з порад, які спеціально для неї ще у 2001 році розробило НАТО. Пізніше, завдяки кільком європейським програмам ці рекомендації вдалося втілити в життя. Що ж рекомендувало НАТО Закарпаттю, і чи можна використати ці рекомендації для України?
Без жертв і з найменшими руйнуваннями доріг, мостів, об’єктів комунальної сфери та житла – такі результати липневої стихії в Закарпатській області. Фахівці переконують, це результат підготовки до стихії заздалегідь. На Закарпатті планомірно будували дамби, берегоукріплення, інші гідрологічні споруди, здатні захистити від великої води.
Але мало хто з закарпатців нині знає про те, що більшість усіх протипаводкових програм, реалізованих в області протягом останніх 7 років – це результат майже забутої нині роботи спеціалістів НАТО та їхніх українських колег.
Найбільший цивільний проект НАТО в Україні
У 2001 році на базі Закарпаття був реалізований «Спільний проект Україна-НАТО з готовності та реагування на паводки у Карпатському регіоні».
Про цей проект розповіла Світлана Ребрик, нині спеціаліст Закарпатського облводгоспу, а 7 років тому один із керівник офісу цього проекту: «Ця стратегія розроблена не лише для Закарпаття, а й для інших країн басейну річки Тиси – це Угорщина, Словаччина, Румунія. Спеціалісти дуже конкретно все розписали: що саме потрібно зробити, скільки це триватиме, у скільки обійдеться – це був повний спектр».
Як стверджують фахівці, це був найбільший дотеперішній цивільний проект НАТО в Україні. Фахівці з цивільною оборони НАТО розробили рекомендації щодо покращення системи паводкового спостереження, прогнозування і оповіщення про прихід «великої води», передачу інформації країнам-сусідам, зрештою, навіть поліпшення роботи всіх рятувальних служб.
За словами Світлани Ребрик, на розроблення першої фази – фази оцінки проекту, НАТО виділило 800 тисяч євро. Друга фаза – втілення проекту – передбачала понад 11 мільйонів євро інвестицій, однак шукати їх повинна була українська сторона. В Україні таких грошей не знайшлося, тому їх надав Євросоюз, Сполучені Штати та Швейцарія.
Як зазначила Світлана Ребрик, завдяки цим коштам купили унікальне для України обладнання для спостереження за швидкістю надходження води.
«Ми також унікальне обладнання закупили – це доплери. Подібними приладами в Україні ніхто не користується, а вони здатні вимірювати витрати води при великих швидкостях. І хочу сказати, що якщо за рекомендаціями цього проекту НАТО була пропозиція автоматизувати 51 гідропост, то ми вже зараз маємо 41 такий автоматизований пост, це дуже й дуже багато», – наголосила Світлана Ребрик.
Також була розроблена програма співпраці з іншими країнами басейну річки Тиси – Угорщиною, Словаччиною, Румунією.
За рекомендаціями НАТО в області й нині будуть протипаводкові об’єкти
Спільна робота триває далі, і вже нині в Закарпатті спроектовані й будуються кілька акумулюючи ємностей, які під час повеней забиратимуть зайву воду.
Над такими об’єктами працює Державне підприємство «Об'єднана дирекція будівництва водогосподарських об'єктів Закарпатської області». Його директор Ростислав Федів розповів: «У двох районах Закарпатської області ми проводимо будівництво уже перших черг протипаводкових польдерів: це у Варах Берегівського та Яблунівці Виноградівського районів».
Але найважливіше те, як зазначає Світлана Ребрик, що рекомендації НАТО можна застосувати для всіх паводконебезпечних регіонів. Але, отримати відповідь у Міністерстві екології та надзвичайних ситуацій, чи робиться це в інших областях України, Радіо Свобода наразі не вдалося.
