Кримський уряд розпорядився створити Зведений реєстр репатріантів. До цього документу мають потрапити не тільки всі списки раніше депортованих громадян кримськотатарської національності та їхніх нащадків, але й паспортні дані та інформація про їхнє житло і земельні ділянки, а також отриману будь-коли державну допомогу. Проти цього – більшість репатріантів. Меджліс кримськотатарського народу закликав співвітчизників бойкотувати створення цього реєстру.
Рада міністрів АРК поставила вимогу перед керівниками міст і районів автономії завершити створення Зведеного реєстру репатріантів до 1 вересня. Спікер кримського парламенту Анатолій Гриценко заявив, що створення повної бази даних дасть можливість проконтролювати розподіл земельних ресурсів серед раніше депортованих громадян і, зрештою, вирішити «земельну проблему» репатріантів. Анатолій Гриценко наполягає, щоб районні державні адміністрації вчасно налагодили «необхідний облік – кому держава вже виділила квартиру, кому земельну ділянку, хто збудував будинок за власні гроші, а хто досі, справді, гостро потребує землі».
На місцях воліють не квапитися
Однак, як повідомила сімферопольська газета «Собитія», одразу кілька глав райдержадміністрацій звернулися до кримського уряду з пропозиціями «не поспішати і не квапити». За словами глави Бахчисарайської РГА Ільмі Умерова, силами районних відділів з міжнаціональних відносин такий великий обсяг роботи виконати в дуже короткі терміни просто неможливо. Наприклад, в Бахчисарайському районі в такому відділі працює лише один співробітник, який за день може зробити подворовий обхід та опрацювати дані не більше, аніж 15-16 осіб, тоді як репатріантів тут – понад 20 тисяч, а анкета, яку має заповнити кожен з них, містить 34 пункти. Втім, у більшості регіонів автономії процес збору даних про раніше депортованих уже йде.
Проти створення Зведеного реєстру репатріантів виступив і представницький орган кримськотатарського народу – Меджліс. Перший заступник його голови Рефат Чубаров заявив Радіо Свобода, що формування такого реєстру, куди входить великий масив конфіденційної інформації, суперечить Конституції і чинному законодавству України. За його словами, ці дані легко можуть потрапити на «чорний ринок», що може зашкодити пересічному репатріантові. Меджліс: ще захочуть брати відбитки пальців?
Кримський експерт Ленур Юнусов каже, що владі автономії слід би було перейматися створенням у Криму Земельного кадастру і тоді буде видно скільки у кого землі – скільки у Чубарова та Юнусова, а скільки у Гриценка і того чи іншого чиновника. За його словами, створення реєстру було б виправданим, після ухвалення законодавчого акту про відновлення прав кримськотатарського народу, де чітко прописано терміни «репатріанти» і «раніше депортовані громадяни та їхні нащадки». А поки ж ця ідея викликає, на думку Юнусова, цілком виправданий спротив.
Місцеві меджліси уже рекомендували співвітчизникам не брати участі у створенні такого реєстру, а якщо й заповнювати анкети, то надавати лише загальну інформацію. Рефат Чубаров каже, що Меджліс кримськотатарського народу не проти обліку допомоги, що надає держава і місцева влада репатріантам, але це має бути «добре продуманий і, головне, законний процес, бо так недалеко і до масового збору відбитків пальців». Поки що ж в Меджлісі висловлюють сподівання, що Прокуратура Криму ближчим часом оскаржить відповідну постанову кримського уряду.
Радіо Свобода
