Після мого порівняння угруповань військ у східних і південних регіонах України, а також російських – біля кордонів з нашою країною (матеріал цей, спочатку був опублікований «ФЛОТ2017», надрукував і «Главред»), довелось вислухати не мало і приємних, і не дуже коментарів. «Приємні» коментарі, втім, за великим рахунком не так вже й приємні, оскільки в основному укладалися у визначенні «ну нарешті в Україні хоч хтось почав займатися протидією російському інформаційному впливу!». Радості в такій констатації, погодимося, мало - пасивність України в "інформаційній ообороні", з огляду на вже створену серйозну законодавчу базу в цій сфері, пояснити неможливо.
Але мене здивували «рецензії» іншої сторони - як на різних форумах, у блогах, у коментарях, так і при особистому спілкуванні. Зміст їх в основному: ти що, дурний, не розумієш, що Росія зосереджує війська на кордонах з Україною в протидії НАТО? І ось ця фраза вдовблюється з маніакальної упертістю: «проти НАТО», «проти НАТО», «проти НАТО»!!! Дійсно, кого Росії боятися? Так же НАТО! От і тягне вона в західні округи війська!
Повинен засмутити носіїв такої підозріло схожої з агітаційним гаслом думки: це відверта й неприкрита нісенітниця. Інакше подібний «аргумент» і не назвати.
Мій контраргумент дуже простий. Аналізуючи дислокацію російських військ у близьких до України Північно-Кавказьких, Московських і Ленінградському військових округах, ми відзначали страхаючу насиченість ними СКВО та МВО, при «демілітаризації» ЛВО. Не буду повторювати дані, уже викладені в першому матеріалі. Згадаємо лише, що ЛВО - найслабший у військовому відношенні російський військовий округ.
А тепер, глянувши мигцем на мапу, ми відразу зрозуміємо, чому горезвісний «острах НАТО» - з розряду казок для дітей дошкільного віку. Адже якби Росія боялася НАТО, то війська зосереджувала б там, де безпосередньо межує з цим «агресивним блоком». Безпосередньо ж зіткнення існує тільки в одному місці: по частині кордону Ленінградського військового округу. Того самого, що за кількістю військ менше всіх інших.
В основному ж російські війська розташувалися безпосередньо навпроти України.
При цьому помітимо ще одну невідповідність. Говорячи про «острах» НАТО, росіянам і прихильникам політики Кремля в Україні варто б ратувати за зміцнення ОБОРОННИХ можливостей західних російських регіонів. Як ми вже показували, у даному ж випадку мова йде про зосередження в західних округах серйозної кількості ЧИСТО НАСТУПАЛЬНИХ з'єднань. Якось не в'яжеться страх і знаряддя агресії.
Мені заперечують: Україна так явно прагне в НАТО, що теж є загрозою для Росії, тому вона й розташувала там свої війська!
Цей аргумент також не витримує ніякої критики. По-перше, до НАТО Україні ще дуже й дуже далеко (а сама вона у військовому відношенні ніякої загрози для Росії, зрозуміло, представляти не може). Нинішня, груднева, відмова Києву в приєднанні до ПДЧ - зайвий тому доказ. До того ж, Україна офіційно заявила, що може вступити в НАТО тільки після проведення у себе всенародного референдуму з цього питання. Нинішня підтримка українським суспільством євроатлантичної інтеграції України не дозволяє говорити про успіх такого референдуму в доступному для огляду майбутньому. По-друге, війська в сусідні з Україною регіонах Росія зосередила задовго до «жовтогарячої» революції й приходу до влади Ющенко, коли питання про вступ до НАТО навіть не озвучувався. Тому всі розмови про страх перед «натовською» Україною дозвольте вважати гарячковим маренням.
Залишається тільки один-єдиний варіант, що міг би виправдати страхи Росії, якщо допустити виправдання мілітаризації її регіонів, що межують із Україною, побоюваннями Північноатлантичного альянсу. (Щоправда, цей варіант, як і всі інші, не пояснюють, чому росіяни зосереджують саме НАСТУПАЛЬНІ з'єднання, ну Бог з ним, на секунду забудемо про цей «нюанс»). Складається він у припущенні, що раптом Україна, і не вступаючи в НАТО, надасть свою територію військам Альянсу для агресії проти Росії?
На найглибший жаль, для виправдовувачів агресивного поводження Росії, цей варіант теж не особливо сильний. У зовсім вільному доступі, у т.ч. на офіційних сайтах Президента України й Верховної Ради України, перебувають укази й закони (одне затверджується іншим) про допуск іноземних військовослужбовців на територію України. По роках. От був оприлюднений 7 квітня 2008 року Указ Президента, і прийнятий Верховною Радою України 11 квітня 2008 року Закон України "Про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів Збройних сил інших держав на територію України в 2008 році для участі в багатонаціональних військових навчаннях". Відкриваємо його й вивчаємо найдокладнішу інформацію про те, що в 2008 році на територію України будуть допущені військовослужбовці наступних країн:
- Російської Федерації (до 4 бойових літаків) строком до 5 доби у квітні 2008 року в рамках україно-російських навчань чергових сил з протиповітряної обороні Повітряних сил Збройних сил України й Військово-повітряних сил Російської Федерації;
- Королівства Бельгія (до 300 військовослужбовців зі штатним озброєнням і військовою технікою) строком до 20 діб в травні - липні 2008 року в рамках українсько-бельгійських навчань;
- Республіки Молдова (до 30 військовослужбовців зі штатним озброєнням і військовою технікою) строком до 7 діб в травні - серпні 2008 року в рамках українсько-молдавських навчань "Південь - 2008";
- Республіки Білорусь (до 50 військовослужбовців зі штатним озброєнням і військовою технікою) строком до 7 діб в травні - серпні 2008 року в рамках українсько-білоруських навчань;
- США й інших держав (до 1000 військовослужбовців зі штатним озброєнням і військовою технікою - до 15 кораблів, до 2 підводних човнів, до 4 транспортних літаків і літаків базової патрульної авіації, до 4 вертольотів) строком до 25 діб в липні 2008 року в рамках українсько-американських навчань "Сі Бриз - 2008";
- США (до 100 військовослужбовців, до 4 транспортних літаків, до 2 транспортних вертольотів, до 10 одиниць колісної техніки) строком до 14 діб в липні - вересні 2008 року в рамках українсько-американських навчань "Комбайнд Еффорт - 2008";
- США й інших держав (до 750 військовослужбовців зі штатним озброєнням і військовою технікою) строком до 15 діб в серпні - вересні 2008 року в рамках українсько-американських навчань "Репід Трайдент - 2008";
- Словацької Республіки (до 30 військовослужбовців зі штатним озброєнням і військовою технікою) строком до 7 діб в серпні - вересні 2008 року в рамках українсько-словацьких навчань "Слов'яни за мир -2008";
- Румунії (до 30 військовослужбовців зі штатним озброєнням і військовою технікою) строком до 7 діб в серпні - жовтні 2008 року в рамках українсько-румунських навчань;
- країн - учасниць Програми "Партнерство в ім'я миру" (до 300 військовослужбовців зі штатним озброєнням - до 2 транспортних літаків і до 4 вертольотів) строком до 15 діб у вересні 2008 року в рамках багатонаціональних навчань "SOFEX - 2008";
- Республіки Польща, Канади, Литовської Республіки (до 350 військовослужбовців зі штатним озброєнням і військовою технікою - до 15 одиниць легкої колісної техніки, до 2 транспортних літаків, до 2 вертольотів) строком до 15 діб у вересні - листопаді 2008 року в рамках багатонаціональних навчань "Кленова Арка - 2008".
Все, поза цим переліком жоден іноземний військовий, жодна одиниця озброєння або військової техніки ні при якому розкладі на територію України потрапити не може. Це просто виключено. А тепер нехай хто відповість на запитання: яким це невідомим чином горезвісне НАТО (це, треба думати, дружні росіянам німці, або не менш дружні французи) таємно зосередить на території України війська для агресії проти Росії? А якщо й не таємно - хто повірить, що український парламент це допустить? Ще одне марення...
Так що погодимося: Росії варто б пояснити свою поведінку. Тому як чуті нами звинувачення з боку Кремля в «недружелюбності» України до Росії - найчастіше лише голослівні звинувачення, і вже принаймні, якщо це не так, офіційно пояснюються Києвом. У реальності ж ми спостерігаємо картину, яка, на жаль, з російського боку «дружелюбністью» вже ніяк не пояснюється - наступальні орди, зосереджені на кордонах з Україною. Коли буде Україна в НАТО, та й чи буде взагалі - це ще велике питання. А російські війська - ось вони, поруч, через кордон. Чим офіційна Москва пояснить цей факт? Нічого переконливого ми не чуємо.
