Вікторія Віктора та Юлії - нова редакція світу
Простіше кажучи, ця нова коаліція забезпечує "вічну Юлю" і вічного Януковича, український варіант Путіна та Медведєва. Під приводом боротьби із кризою й наведення порядку ми можемо одержати 15-20 років олігархічно-соціалістичну диктатуру (я це слово сам видумав, саме так я собі уявляю варіант нової української парламентської республіки, що прогнулась перед північним сусідом, ізоляціоністський режим а ля Лукашенко).
Дивуюся наївності Арсенія Яценюка, який говорить, що БЮТ та ПР несумісні - чудово сумісні. Інтерес Юлії Тимошенко укладається в перебуванні на посаді прем'єра, інтерес Януковича - у жаданому президентстві. Інтереси місцевих виробників і олігархів - спустити гривню якнайнижче, щоб відрізати якомога більше євро й доларів на заході, накрутити мита й забезпечити всіх роботою за злидарську зарплату. Ще один цинічний інтерес - це одержати дешевий газ в обмін на відмову від НАТО та євроінтеграції, знову ж заради труб і металу. Все це дозволить зберегти робочі місця, збільшити експорт і відновити втрачені в результаті падіння вартості акцій капітали.
Оскільки безробіття в Україні в такому розкладі дійсно зменшиться, це об’являть успішною боротьбою із кризою, дивишся, до наступних парламентських виборів усе заспокоїться, і "задоволені хами" проголосують за БЮТ і ПР, ну тобто за "Справедливу Росію" і "Єдину Росію". Так народиться українська двопартійна система.
Ще до цього, уже навесні, коаліція всерйоз займеться тим, щоб прикрутити гайки, у першу чергу, щоб преса не гавкала й не привертала стільки уваги на те негативне, що є в Україні, а висвітлювала більше позитивних моментів. Першим, я думаю, дістанеться Савику Шустеру, а "писакам" - у другу чергу. Адже телебачення - наше все, благо досвід "правильного" пояснення ситуації в північних сусідів є, якщо не буде виходити, надішлють телефахівців з Москви. При цьому правда доведеться, напевно, звільнити демократичних поляків.
Зовнішньополітичний вибір України в цій коаліції взагалі бачиться мрячно. Схоже, що Юлія Володимирівна хоче зіграти в план Саркозі, що, зважаючи на все, припускає, що за безпеку України, а також усього колишнього СРСР буде відповідати Росія. Франція, Німеччина та Росія йдуть до створення альянсу на території Європи. Цей альянс повинен протистояти впливу США, тобто остаточно повернути всі країни ЄС, які дозволяють собі вільнодумство (Польща, Чехія, Прибалтика) під покров країн, що вважають себе творцями й авторитетами Європи. Така нова редакція світу, наскільки наївні надії Саркозі й Меркель, покажуть найближчі роки. Головне, що вже зрозуміло, у цій системі Україна не буде вигравати ніякої ролі і її місце - за межами ЄС. Чи означає це, що Європа згідна на відтворення СРСР, поки що не ясно. Швидше за все, ні, але маятник у кожному разі гойднувся убік Росії.
Цілком і повністю погоджуюся, що до краху "жовтогарячої" демократичної моделі країну привів президент Ющенко. Саме його непослідовність, емоційність, підозрілість, прихильність до таємних політичних ігор, особиста ворожість до колишніх партнерів, відсутність командної роботи, співробітництво із сумнівними особистостями, поставлення інтересів кума вище інтересів держави привели країну до межі серйозного вибору. Швидше за все, ситуацію вже не зупиниш, за новою українською коаліцією стоїть ряд серйозних гравців за межами країни, й механізм уже задіяний. Як я вже колись писав, щоб змінити режим в Україні, не обов'язково йти на нас війною. Ми підемо самі на себе і, звичайно ж, переможемо.
Однак, мені все-таки здається, що ми ще згадаємо Віктора Ющенко й будемо жалкувати про те, що не він зараз керує країною. В одному варіанті нас таких буде мало, як тих, хто сьогодні з ностальгією згадує Горбачова, в іншому - нас буде маса, як тих, хто пам'ятає генерала Де Голля або Махатму Ганді.
P. S. Весь минулий тиждень я був у Парижі й Гаазі разом з делегацією фонду "Суспільність", яку очолював екс-глава адміністрації президента Олег Рибачук. Головна думка, яку я виніс із зустрічей із французькими та голландськими політиками й суспільними діячами, така. Без розумної й зрозумілої зовнішньої політики жоден український політик не зможе стати українським президентом. На виборах, звісно. А ті, хто вирішив зовнішньою політикою не займатися, вирішили скасувати вибори. Так їм, імовірно, буде легше.
Українська правда
