Політичний оглядач

Європейська преса обговорює економічну ситуацію у світі в зв’язку з такими факторами, як ціна на нафту, яка, незважаючи на рішення ОПЕК про скорочення нафтовидобутку, продовжує падати, а також у зв’язку з глибокою кризою в низці країн Європи, включно з Україною. Експерти, зокрема, розмірковують на сторінках авторитетних видань, чи допоможуть Україні гроші, які надає для неї Міжнародний валютний фонд.

Російська газета «Комерсант» назвала рішення ОПЕК скоротити видобування нафти «неадекватним», бо, на думку експертів, яких розпитував «Комерсант», «скорочення квоти на 1,5 мільйона барелів на добу... нічого для ринку не означає». Це видання також цитує російського міністра енергетики, який сказав, що ринок відреагував «немов здурів, не підвищенням ціни на нафту, а подальшим її зниженням». «Комерсант» також цитує одного з чільників ОПЕК, який сказав, що нові кроки на шляху до скорочення видобутку нафти не забаряться.

Впливова «Файненшел Таймз» розмірковує про можливий вплив на світовий газовий ринок створення так званого «газового ОПЕК», про що домовляються Росія, Іран та Катар. Газета вважає, що сьогодні реальних підстав для побоювання газових споживачів немає, бо Росії та іншим, багатим на газ країнам важко змінити споживачів, які прив’язані до газогонів. А швидко запровадити новий спосіб транспортування так званого зрідженого газу не виходить, бо, як зауважує «Файненшел Таймз», для цього потрібні роки, якщо не десятиріччя. Газета також іронізує, що «поки що успішний картель із «блакитного палива» – не більше, аніж блакитна мрія». «Файненшел Таймз» також нагадує країнам, багатим на газ, що їх, у разі «надмірної жадоби», «може очікувати доля нафтових побратимів із ОПЕК», які, на думку лондонського видання, «вже не більше, як бліда тінь самих себе».

«Інтернешнел Гералд Тріб’юн» інформує про досягнення угоди між Україною та Міжнародним валютним фондом у справі надання Києву стабілізаційного кредиту в розмірі понад 16 мільярдів доларів США. Газета наводить слова виконавчого директора МВФ Домініка Стросс-Кана про те, що «правління фонду вирішить справу надання цього кредиту після ухвалення законодавчих змін щодо відповідальності українських банків». Тобто, йдеться про необхідність законодавчих дій з боку Верховної Ради України. Газета також інформує, що Київ змусило вдаватися до кредиту МВФ тяжке становище українських банків, а також серйозний спад у багатьох ключових галузях української економіки. «Інернешнел Гералд Тріб’юн» наводить думки експертів про те, що оперативність оформлення цього кредиту МВФ для України буде залежати від українських політиків, чи зможуть вони подолати свої гострі політичні розбіжності та зібрати Верховну Раду для ухвалення необхідних законодавчих змін.