У житті Юлії Тимошенко є дві людини, які носять прізвище Келеберда. Перший – це Леонід Келеберда – бізнесмен, на якого оформлена власність Тимошенко, зокрема – будівля в центрі Дніпропетровська.
Другий – це Володимир Келеберда, суддя окружного адміністративного суду Києва, який ухвалював потрібні Тимошенко рішення. За твердженням першого Келеберди, другий Келеберда – не його родич. Але обидві ці людини зіграли неабияку роль в кар’єрі Юлії Тимошенко.
Прізвище судді Володимира Келеберди досі було відомо тим, що він виносив ухвали під час конфлікту навколо Фонду державного майна.
Зокрема, він зупинив дію указу Ющенка, яким було заблоковано призначення Андрія Портнова замість Валентини Семенюк.
Після оголошення дострокових виборів Келеберда знову отримав позов від блоку Тимошенко. Цього разу – за підписом депутата Володимира Пилипенка – партнера Андрія Портнова.
Суддя Келеберда виніс ухвалу, зупинивши дію указу президента, а фактично – заблокувавши дострокові вибори. Це сталося в п’ятницю.
Сама підсудність указу про розпуск парламенту для окружного адміністративного суду Києва є сумнівною.
Адміністративні суди розглядають акти на предмет їх законності. Законів, які б регламентували право президента розпускати Верховну Раду, не існує. Ця норма міститься лише в Конституції.
У самому указі Ющенка спеціально немає посилань на закони – а тільки на рішення Конституційного суду і на саму Конституцію, трактувати які може виключно КС.
Тому, за логікою, цей указ про дострокові вибори має оскаржуватися в Конституційному суді, оскільки тільки там можуть розглядатися правові акти на предмет конституційності.
Навіть сама Тимошенко рік тому казала, що "Конституційний суд – це єдина юрисдикція, яка має право тлумачити – конституційними є укази і закони чи ні".
"Більше жоден суд в Україні не може розглядати будь-які звернення щодо указу президента про розпуск парламенту, - заявляла Тимошенко на зустрічі перед західними дипломатами у квітні 2007 року. – І указ продовжує діяти аж до рішення Конституційного суду".
Однак чому в 2008 році після розпуску парламенту Тимошенко не пішла до Конституційного суду, як вона це вимагала від Януковича в 2007? Відповідь, яку Тимошенко дала тоді, є актуальною і зараз.
"Розгляд питання по-суті в Конституційному суді розтягнеться щонайменше на три місяці – адже треба буде відкривати провадження, призначити експертизи. Я знаю, що судді знайдуть мільйон і один спосіб, щоб не займати якусь конкретну позицію..." - пояснювала Тимошенко західним послам.
Тобто Тимошенко і тоді, і зараз розуміла, що домогтися потрібного вердикту від КС – хибна справа, а тому цей суд краще взагалі не долучати до розбором, а тому БЮТ звернувся до адмінсуду.
Щоб створити підставу для оскарження указу Ющенка про розпуск парламенту в адмінсуді, БЮТ вписав в позов, що цим указом порушується також закон про вибори. Власне, це була єдина шпаринка, крізь яку міг проскочити суддя Келеберда в задоволенні вимог БЮТівців.
Він видав ухвалу на забезпечення позову і зупинив указ Ющенка. Хоча ще рік тому сама Тимошенко обурювалася таким діям своїх опонентів.
"Відповідно до Конституції, ніхто не має права не підпорядковуватися указам і законам. А ті, хто не підпорядковується указу, чинить кримінальний злочин, відповідальність за який передбачена Кримінальним кодексом", - казала нинішній прем’єр, коли була лідером опозиції.
Позитивний для Тимошенко вердикт окружного адміністративного суду спровокував усі події останніх днів.
Спочатку Ющенко вирішив позбутися Келеберди. Зробив це в такий же цинічний спосіб, який було апробовано рік тому під час минулого розпуску парламенту."Це звільнення судді – безпрецедентний випадок узурпації влади без відповідного рішення Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії", - став на захист Келеберди депутат Пилипенко із БЮТ.
Ющенко робив все свідомо. У п’ятницю він підписав указ, у якому навіть прізвище судді не згадувалося. Просто – виключити з указу від 2 лютого 2007 року пункт перший. А там говорилося саме про призначення Келеберди.
Це дозволило Банковій обминути вимогу про рішення Вищої ради юстиції, яке потрібно для звільнення судді. Формально президент Келеберду не звільнив, а скасував пункт указу про його призначення.
Ця підміна активно використовувалася в 2007 році.
Але після такого указу Ющенка залишаються без відповіді питання, як бути з усіма рішеннями Келеберди, які цей суддя наухвалював за часи своєї кар’єри? Як бути з нарахованою йому зарплатою і зарахованим трудовим стажем? Чи повинен тепер Келеберда повернути в бухгалтерію видані йому гроші та переписати трудову книжку?
У юридичному світі подібні акти називають "пукшинізмами" на честь заступника Віктора Балоги, методам якого позаздрив би Віктор Медведчук.
Блок Тимошенко справедливо обурився такою поведінкою президента. Однак вони забули, як БЮТ аплодував у 2007 році. Коли, наприклад, була звільнена суддя Станік – всупереч регламенту Конституційного суду без внутрішнього рішення КС про порушення нею присяги.
Або в блоці Тимошенко вже не пам’ятають, що рік тому вони підтримували аналогічний до указу про Келеберду інший акт Ющенка – яким президент в обхід Верховної Ради скасував свій указ про призначення Олександра Медведька генпрокурором.
Зараз БЮТ не кинув Келеберду сам на сам з Ющенком. Указ президента про звільнення судді було зупинено тим же окружним адміністративним судом Києва.
Однак це стало останньою краплею для Банкової – в понеділок ввечері Ющенко перевершив самого себе в ухваленні абсурдних рішень. Своїм указом президент взагалі ліквідував цей суд.
Замість окружного адміністративного суду Києва тепер створено Центральний окружний адміністративний суд Києва і Лівобережний окружний адміністративний суд Києва.
Стаття 106 Конституції дає право президенту утворювати суди у "визначеному законом порядку". Однак тут же сказано, що цей акт має бути скріплений підписом прем’єр-міністра, якого у випадку ліквідації окружного адміністративного суду не було.Далі – президент може застосувати право утворювати чи ліквідовувати суди за певних умов, визначених законом про судоустрій: "зміна адміністративно-територіального устрою, передислокація військ або реорганізація Збройних Сил України, зміна визначеної цим законом системи судів, а також інші підстави, передбачені законом".
Жодної "зміни адмін-територіального устрою" Києва в понеділок ввечері не відбулося.
Можливо, Банкова вхопилася за останні слова, які дають право президенту розганяти суди за "інших підстав, передбачених законом". Але окрім закону про судоустрій, ця функція Ющенка... ніде більше не згадується.
Розрахунок Банкової в діях з опонентами той самий, як і в 2007 році – "ми рішення ухвалимо, а ви його оскаржуйте".
Але оскаржити цей указ Ющенка практично неможливо. Окружного адміністративного суду вже немає, а Конституційний суд винести вердикт зможе лише за кілька місяців – якщо взагалі буде спроможний це зробити.
Указ президента фактично ліквідував таке явище, як адміністративне судочинство в Києві, яке було єдиним місцем, де можуть перевірятися укази Ющенка на предмет законності.
Тепер Ющенко може звільнити кого забажає, і цій людині не буде де оскаржити вердикт, оскільки реорганізація окружного адмінсуду Києва в два суди – Центральний і Лівобережний – займе не один місяць.
Фактично судити буде нікому. Деякі судді в окружному адміністративному суді Києва були призначені президентом, деякі – парламентом. Розподілити їх автоматично серед двох судів неможливо.
Не зрозуміло, як будуть фінансуватися два нових суди – адже законом про бюджет передбачені гроші тільки на ліквідований окружний адміністративний суд Києва.
Про цинічність цього рішення говорить і те, що Лівобережний адміністративний суд Києва не матиме достатньої кількості справ для розгляду. Адже на лівому березі Києва практично немає центральних органів влади. Тобто цей суд створений синтетично, для оскарження рішень районних адміністрацій.
У цих маніпуляціях зі ліквідацією судів Ющенко повністю наслідував досвід Леоніда Кучми, який перед виборами мера Мукачевого навесні 2004 року ліквідував Мукачівський міський суд. Він таким чином намагався убезпечитися від перемоги Віктора Балоги на виборах градоначальника. Тепер сам Балога взяв цей трюк на озброєння.
Загалом же ліквідація окружного адміністративного суду Києва є аналогією дій Ющенка річної давнини. Тільки тоді він позбавив країну дієздатного Конституційного суду. Зараз цієї потреби у президента немає – він разом з Партією регіонів має достатню кількість голосів у КС, щоб захиститися від негативних рішень.
Ще одне місце потенційної небезпеки для блоку Тимошенко – це Печерський районний суд. Зараз його очолює лояльна до БЮТівців Інна Отрош.
У понеділок цей суд зупинив слідчі дії відносно судді Келеберди в межах порушеної проти нього кримінальної справи. І тепер очікується, що найближчими днями Банкова спробує поміняти владу в Печерському суді – знову шляхом скасування указу президента від 24 квітня 2007 року про призначення Отрош.
У відповідь Тимошенко хоче обезголовити всю вертикаль адміністративних судів. За допомогою голови Верховного суду, а в минулому БЮТівця Василя Онопенка прем'єр ініціює Раду суддів, щоб звільнити голову Вищого адміністративного суду Олександра Пасенюка – який, на їх думку, став на бік Банкової.
Двобій, який зараз розгортається на юридичному фронті між секретаріатом президента і блоком Тимошенко, є дзеркальним відображенням минулорічних подій.
Тільки тоді ці дві сили були по один бік барикади, а бютівські юристи Швець, Корнійчук і Портнов навіть ходили до Балоги на наради для розробки юридичного наступу проти Партії регіонів.
Рік тому Юлія Тимошенко глузувала з дій регіоналів, які поводилися так само, як вона зараз.
"Якщо Партія регіонів, комуністи і соціалісти позбавлять своїх прихильників права їх обрати, і їх не буде в бюлетені, то це їх політичний вибір", - коментувала Тимошенко відмову тодішньої антикризової коаліції погоджуватися на вибори.
Рік тому Ющенко долав спротив Януковича, який відмовлявся фінансувати дострокові вибори, через рішення Ради нацбезпеки. Сьогодні він вдається до аналогічних дій. У понеділок президент зібрав РНБОУ, щоб примусити Тимошенко виділити бюджетні кошти на всенародне волевиявлення.
Різниця в тому, що зараз діє інший закон про Кабмін. На відміну від часів прем’єрства Януковича, для Тимошенко рішення Радбезу є обов’язковими для виконання.
Наказ прем’єру профінансувати вибори ухвалили і оприлюднили відразу під час засідання РНБОУ, однак перший заступник Тимошенко тут же назвав його неправовим. "За законом, резервний фонд використовується урядом виключно на подолання наслідків стихії або подій, які до них прирівнюються", - заявив Турчинов.
Це – той самий Турчинов, який рік тому був першим заступником секретаря РНБОУ. Радбез тоді ухвалював рішення того ж змісту, що і зараз – про фінансування виборів з резервного фонду. Турчинов напряму був до цього причетний, а сама Тимошенко його в усьому підтримувала. "Якщо уряд Януковича не буде фінансувати вибори, то президент прийматиме всі необхідні укази для забезпечення фінансування", - казала Тимошенко.
Бумеранг повертається...
Щоб зупинити дострокові вибори, Юлія Тимошенко вирішила вдатися до останньої перевіреної зброї – апеляції до "брюссельського обкому".
У вівторок прем’єр повинна виїхати з несподіваним дводенним візитом до європейської столиці, який, насправді, буде присвячений розповідям про дії Ющенка.
Тимошенко разом з іншими президентами і прем’єр-міністрами має взяти участь у щоквартальному самміті Європейської народної партії. Оскільки Тимошенко була на аналогічному заході в червні, принцип почерговості передбачав, що цього разу поїхати мав би Ющенко. Він представляє партію "Наша Україна", яка також є членом ЄНП.
Але останні півроку Ющенко уникає контактів з Європейською народною партією – він образився. Ця структура неодноразово засуджувала дії українського президента в протистоянні з прем’єром, а самі заяви європейців готувалися... у співпраці з віце-прем'єром Григорієм Немирею.
Крім того, Банкову давно вже не цікавить, яку реакцію в світі викликають їхні дії. Тому жодного впливу ЄНП на сьогоднішнього Ющенка не має.
Українська правда