Українські лідери та дипломати покладали особливі надії на саміт Україна – ЄС, який відбувся в вівторок у Парижі. Київ не раз заявляв, що події на Кавказі мають прискорити кроки Євросоюзу назустріч українським прагненням колись стати частиною об’єднаної Європи. Проте з огляду на стримані та дистанційовані погляди на українсько-європейські відносини лідерів деяких впливових країн «старої Європи» очікування Києва виявилися марними.
Незважаючи на те, що і з українського боку, і з боку Європейського Союзу саміт Україна – ЄС називали «вирішальним» та «історичним», дива не сталося. Власне, саміт дійсно можна назвати деякою мірою історичним. Проте головного, чого домагалася українська делегація, – визнання Євросоюзом перспективи інтеграції України до європейської спільноти, зафіксованого в новій угоді, – не сталося.
Кроком назустріч Україні стала затверджена назва угоди, а саме «угода про асоціацію», а також визнання того факту, що Україна – це держава, що має спільні з Європою історію та цінності.
Президент Франції Ніколя Саркозі, який очолював європейську сторону, зазначив: «Позиція Євросоюзу – це переговори щодо «угоди про асоціацію», з уточненням, що ця «угода про асоціацію» не закриватиме жодних шляхів. Навіть відкриватиме (нові). ЄС хотів іще раз підтвердити спільність цінностей, історії, «європейськості» в культурному сенсі з Україною».
Але, додав він, більшого Україні запропонувати не могли: «Європа не дозволить ухвалювати інші рішення і робити інші заяви».
Учасники з обох сторін підтвердили, що нова угода, яку Україна сподівається підписати вже наступного року, за своїм змістом є кроком уперед, а такі терміни, як асоціація з Україною, ніколи донині не вживалися на подібних переговорах.
Проте інший термін, за який так боролися українські дипломати, – «європейська перспектива», яким у ЄС позначають перспективу членства, – не був ужитий жодного разу і не був включений до тексту підсумкової заяви саміту.
Перспективу членства блокує «стара Європа»
Дипломати та лідери деяких країн ЄС заявляють про несвоєчасність вимог України щодо членства.
Як уже повідомляли раніше, проти слів «європейська перспектива» щодо України виступали Нідерланди, Німеччина, Бельгія та Люксембург. Очолювана Анґелою Меркель «опозиція» не поділяє ідей про розширення ЄС та не бажає дратувати Росію – ревниву сусідку України, яка вважає, що Київ має бути в полі її впливу.
Їм протистоїть група країн «проукраїнського спрямування» – балтійські країни, Польща, Англія та Швеція. Вони вбачали природньою перспективу України в складі Євросоюзу.
Тож наразі можна по суті говорити про поразку «проукраїнських» сил у ЄС.
Віз до ЄС не стане хіба що в невизначеному майбутньому
А от про домовленість щодо скасування візового режиму з Євросоюзом для громадян України говорили всі. І можна вважати, що це теж є однією з хоч і все ще примарних, бо говориться про невизначену перспективу, проте перемогу української дипломатії.
Президент Віктор Ющенко зазначив: «Ми досягли політичної домовленості про започаткування експертного діалогу, який дозволитьу перспективі скасувати візовий режим для громадян України».
І хоча президент Ніколя Саркозі оптимістично заявляв про негайність і терміновість початку цього процесу, проте в підсумковій заяві зазначено, що це лише діалог про віддалену перспективу скасування віз.
Велика частина переговорів стосувалася економічних ініціатив. Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу зазначив, що ЄС докладатиме зусиль для поглиблення економічних зв’язків та привабливості України для інвесторів.
Поміж іншим говорилося також про нинішню кризу на Кавказі і в українському контексті. Віктор Ющенко ще раз заявив про наміри впорядкувати відносини з російським Чорноморським флотом. Говорилося й про спільність поглядів на визнання Москвою сепаратистських територій Грузії й цілісність та недоторканність території України.
