Політичний оглядач

Усі ми здогадуємось, що зниження (або зростання) рівня злочинності може бути “лакмусовим папірцем” покращення (або погіршення) добробуту населення будь-якої країни. Чим краще живеться простим громадянам, тим нижчими стають показники злочинності. І навпаки - чим гірше живуть люди, тим більше зростає злочинність.

Тому деяких фахівців сайту Політичний оглядач дуже зацікавила деяка інформація, розміщена в Інтернеті, стосовно злочинності в Україні. Досить несподіваними виявились й деякі цифри. За перші п’ять місяців поточного року всього по Україні зафіксовано більше 16,8 тисячі злочинів. Тобто в середньому маємо у своїй державі одного злочинця майже на 2862 мешканця (при загальній чисельності населення 46,287 млн). Багато це, чи мало? Цікаво було б порівняти з аналогічними показниками в інших державах як Західної Європи, так і, скажімо, Росії. Та, нажаль, нам з вами ця інформація поки що невідома.

Проте, ми можемо більш поглиблено проаналізувати ситуацію в нашій країні. Так, наприклад, можемо навести динаміку в ранжуванні загальної злочинності за цей та минулий роки по областях і деяких великих містах України. Мається на увазі процентне зменшення (-), або збільшення (+) кількості злочинів у цьому році порівняно з минулим роком:

Якщо вважати справедливим зв’язок між змінами добробуту громадян і змінами злочинності, то виходить, що звичайні мешканці Львівської, Полтавської та Закарпатської областей відчули більш значне (у порівнянні з мешканцями багатьох інших областей) відносне покращення рівня життя. Не хочу наврочити, але горяни та мешканці “серцевини” України, здається, знову потроху стають прикладом для інших співгромадян.

Досить несподівано серед “лідерів” показника з’явилась Дніпропетровська область, яка свого часу “дала” Україні таких відомих людей, зробивших вагомий внесок в подальший розвиток в Україні корупції і хабарництва, як Павло Лазаренко та Леонід Кучма. Та й нинішня Прем’єрміністр, якщо мені не зраджує пам’ять, досить тривалий час працювала під безпосереднім керівництвом одного з них, а також відкрито, м’яко кажучи, конфліктувала з іншим. Проте, зважаючи на показники наведеної таблиці, я особисто можу тільки порадуватись за простих дніпропетровців.

Те, що наша столиця, до якої тягнеться переважна більшість громадян України (до того ж, не тільки за заробітками), в цьому показнику лише на сьомому місці, говорить про те, що в ній діють досить вагомі чинники, які значно псують загальну ситуацію. Скоріш за все, на це впливає “хапання” столичної землі “товстими гаманцями” та деякими представниками місцевої влади, яке не припиняється ні на хвилину протягом багатьох років, і проти якого все наполегливіше і все з більш вагомими палицями в якості аргументів виступають мешканці прилеглих будинків. Наприклад, вулиця Березняківська уже протягом досить тривалого часу перекрита справжніми барикадами з дерев, повалених потенційними новоспеченими забудовниками (між іншим, на цих барикадах відбувались справжні побоїща, а зараз цілодобово чергують протестувальники!).

Ще нижче розташування в таблиці столичної області обумовлене тим, що земля Київщини – не менш ласий шматочок, ніж самої столиці. А для деяких прошарків “товстих гаманців” прилеглі до столиці райони – взагалі майже “мрія дитинства!” Тому й досить часто трапляються протистояння, подібні до тих, що відбуваються на колишніх землях радгоспу “Бортничі” біля селища Щасливе (відчуваєте іронію долі?).

Збільшення ж за рік злочинності в таких місцевостях, як місто Севастополь, Харківська область, АР Крим та Чернівецька область чомусь не дуже дивує. Мабуть, це тому, що дуже великий вплив у цих місцевостях, мають сили, зацікавлені в тому, щоб зробити все можливе і неможливе для погіршення загальної ситуації в незалежній від Росії державі. (Думаю, всі добре зрозуміли, на кого я так довго, зарозуміло але наполегливо натякаю.) А за такої ситуації і кримінальним елементам привільніше. До того ж, в АР Крим на подібні речі нашаровуються ще й ті ж проблеми, що і на Київщині навколо Києва, – “місце під сонцем”, тобто земля.

От тільки ніяк не второпаю, як до цієї когорти областей “примазались” Житомирська, Волинська, Рівненська та Вінницька області? Невже загальний рівень життя в цих місцевостях став ще гіршим? І це тоді, коли, здавалось би, гірше вже нікуди! Здається, щось не туди керують “керманичи” в цих областях. До речі, я навіть гадки не маю, представники яких саме сил там знаходяться при владі, проте, дуже закортіло подивитись їм у вічі, до того ж, дуже зблизька!

Тож чи може показник рівня злочинності справді стати “лакмусовим папірцем”? Думки фахівців сайту Політичний оглядач розділилися майже навпіл.

А ви якої думки про це?

Володимир Нужненко