Істинно зауважено: скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти. Тому розумні люди і країни, які керуються розумними керівниками, беруть собі за дороговказ життєві приклади з успішних і щасливих людей і держав і відкидають тих, які не здатні раціонально організувати своє життя.
Успішна Фінляндія обрала собі за приклад Німеччину. Болгарія, Угорщина, Чехія, Туреччина та деякі інші країни теж навіть офіційно заявили, що вони рівняються на цю ж країну.
Успішна Південна Корея, Китай взяли собі за приклад не голодуючу комуністичну Північну Корею (КНДР), а Японію. Процвітаючий Сінгапур впроваджував у себе досвід Японії, США і Гонконгу (Сянгану).
Швидко прогресуючі Бразилія, Чилі та Уругвай використовують досвід США. Все це робиться з розумом, тобто досвід "країн-прикладів" переноситься на місцевий грунт не механічно, а з врахуванням місцевої національної специфіки.
Майже двадцять років так званих "реформ" в Україні однозначно вказують нам на те, що недолугі керівники нашої держави взяли собі за приклад однозначно історично збанкрутілий досвід Росії.
Особливо яскраво це проявилося за нової влади, яка взялася "мавпувати" вже до деталей найдрібніші маразми державного управління країни, яка сама заявляє всьому світові, що "умом Россию не понять".
При цьому це говориться не жартома, а на повному "серйозі". А яким же органом, пардон, панове, вас треба розуміти? Я усвідомлюю, що суто в царині дефініцій української і російської мов різниця у сфері управління разюче відмінна і навіть просторово протилежна.
В українців всім керує голова, а в росіян прєдсєдатель. Якщо ми згадаємо, що слово "прєдсєдатєль" походить від слова "сєдаліще", то вираз "умом Россию нє понять", стане більш зрозумілим.
Ну і який же приклад бере "наша" влада з Росії? В якому стані знаходиться ця держава, яку за приклад не взяла ніяка інша держава світу, крім України? Чому це про бажання вступити до ЄС і НАТО у світі заявили 82 (!) країни і немає жодної (!), може ви мені таку підкажете, яка хотіла б вступити до СНД і Ташкентського пакту. То хто ж тоді тут дурний? Запитання, як на мене риторичне.
Правдивої інформації, а не недолугої пропаганди про стан справ в Росії від її влади не дочекаєшся.
Практично всі органи масової інформації цієї країни знаходяться під контролем Кремля і співають йому осанну. Але ж зараз уже не ХІХ і навіть не ХХ століття. Інтернет, інформаційні війни, Wikki-leaks, Ісландія, яка на законодавчому рівні прийняла рішення, що ніяких секретів в неї, навіть державних, немає.
Остання країна тепер реєструє будь-які засоби масової інформації, які так чи інакше переслідуються в інших країнах. І на нас обрушився цілий потік інформації, яка раніше складала державні таємниці.
Та й "бацька" Лукашенко, посварившись з керівниками Росії, взяв і опублікував засекречені дані про тотальну деградацію російського суспільства. Російський ФСБ лише був вимушений констатувати, що КДБ Білорусії працює краще за нього.
То що ж ми довідалися з матеріалів інформаційної війни Білорусі з Росією? Виявляється, що станом на 2010 рік російське суспільство демонструє всьому світові страшну картину повного занепаду і жахливої тотальної деградації. Ось лише деякі цифри.
Ми довідалися, що в Росії 4 млн. тільки зареєстрованих бомжів, насправді їх набагато більше. Понад три мільйони жебраків, які просять на вулицях милостиню, 3 мільйони проституток, 6 млн. тільки зареєстрованих душевно хворих, 5 млн. тільки офіційно зареєстрованих наркоманів, насправді їх набагато більше, понад 6 млн. хворих на СНІД.
Населення Росії щорічно зменшується майже на мільйон осіб. При цьому росіян стає на 2 млн. менше, а "інородців", переважно мусульман, - на 1 млн більше. Щодня робиться тільки офіційно зареєстрованих 10 тис. абортів, 7 млн. шлюбних пар взагалі не мають дітей. Щорічно в Росії скоюється 80 тис. вбивств і 100 тис. людей гине від передозування наркотиків, 30 тис знаходять свій кінець у ДТП.
Тотальна деградація суспільного життя Російської Федерації стане ще яскравішою, якщо ви довідаєтеся, що у в’язницях цієї країни сидить понад мільйон чоловік і що це більше, ніж в СРСР за часів сталінських репресій. Росіяни випивають понад 18 літрів умовного спирту на людину на рік, що більш як удвічі перевищує поріг фізичної деградації нації.
Дітей сиріт у цій країні 750 тис., що більше, ніж після закінчення другої світової війни (678 тис.). 3,5 млн дітей є інвалідами, понад 1 млн. наркоманами, 2 млн. неписьменні, 5 млн. безпритульні. Зате чиновників там аж втричі більше, ніж було за часів СРСР (Брежнєвський застій).
Росія виробляє нині стільки тканин, скільки царська Росія виробляла в 1910 році. Такий же рівень виробництва вагонів. Випуск взуття взагалі опустився до рівня 1900 року! Лише нафтогазовий сектор за десять "Путінських" років зріс у 5 разів. Інфраструктура Росії руйнується на очах.
Все Підмосков’я зустрічало Новий Рік без світла. Аварію не могли ліквідувати більше тижня. Є реальна небезпека, що в морози без електрики опиниться і Москва. А це вже сама справжня катастрофа.
А яке відношення всі ці факти мають до України, запитає нетерплячий читач? Справа в тому, що наша державна структура нині в усьому мавпується з Росії, а отже одні і ті ж причини дають одні і ті ж наслідки. Тим більше, що за нової влади вже відбулася репетиція майбутнього Апокаліпсису.
Цієї зими в окремих районах Києві вже двічі відключали опалення, чого тут не було з часів німецької окупації. На світ в цілому і на Україну зокрема насувається циклічна цивілізаційна криза. Вона, як це завжди було, буде супроводжуватися і різними природними катаклізмами.
Уже зараз нашу планету переслідують незвичні потопи, посухи, екстремальні підвищення температури, починає "дуріти" Гольфстрім і Ель-Ніньо. Ми знаходимося напередодні "переформатування" не лише суспільства, але й природи. Все старе, пострадянське, віджиле буде невблаганно знищене історією. Будуть знищені і провідники та реалізатори збанкрутілих ідей, традицій, ментальності тощо. Тим більше, що всі вони вже давно засвітилися і самі склали на себе "розстрільні списки".
В умовах кризи великі міста перетворяться на справжні пастки для людей, які в них живуть. Системи життєзабезпечення перестануть працювати, а транспортні магістралі будуть паралізовані. Стільниковий зв'язок буде заблокований. Автономні системи водо- і теплопостачання у великих містах у вигляді печей і колодязів відсутні.
"Омельченківські" артезіанські свердловини в столиці з приходом нової влади вже фактично припинили своє існування. Здичавілі тварини, пацюки, інфекційні хвороби, повне знецінення грошей.
Мародери, вбивці, ґвалтівники, грабіжники вже нині намагаються взяти владу до своїх рук. Через це найціннішою річчю стане "пан Кольт". Віддалені від міст райони сільської місцевості з автономними системами життєзабезпечення отримають безперечну перевагу.
Найбільше шансів на виживання буде в сільськогосподарських областях Західної України, де люди звикли допомагати один одному. Націоналісти запропонують людям задля виживання суворо і жорстко організовану замкнену систему, яка буде прийнята усіма. Преференції отримають і добре організовані протестантські громади, які рушать з міст у сільську місцевість.
Чим далі від магістральних шляхів, тим ситуація буде кращою. В Західній і Центральній Україні буде сформована потужна армія, яка зупинить навалу в Україну голодних мародерів, вбивць і гвалтівників з Росії, які у 1921-22 і у 1932-33 роках вже заполоняли нашу країну. Почнеться поступове, болісне відродження на абсолютно нових принципах існування суспільства.
