Провідні європейські газети обговорюють підсумки поїздки держсекретаря США до країн регіону Східної Європи і звертають увагу на досить скромні підсумки перебування Гілларі Клінтон у Києві, де глава дипломатії Білого дому лише констатувала право України приєднуватися чи не приєднуватися до будь-яких військово-політичних блоків та закликала владу Президента Віктора Януковича разом із зміцненням стосунків з Росією налагоджувати тісніші взаємини з ЄС і США. Оглядачі також аналізують попередню угоду про співпрацю МВФ із Україною, яка відкриває перспективу фінансування Києва Фондом у разі готовності влади Президента Януковича проводити непопулярні, але необхідні реформи. Але, як пишуть деякі видання, Україна поки що лише декларує такі реформи.
Європейське видання газети «Волл Стріт Джорнал» зауважує, що своїм візитом до регіону Східної Європи, включно з Україною, держсекретар США Гілларі Клінтон намагається показати наміри адміністрації Барака Обами слідом за «перезавантаженням» стосунків із Росією «також «перезавантажити» їх із сусідами Москви». Газета звернула увагу на слова Клінтон про право України самій обирати, до яких блоків їй приєднуватися, а також на запевнення держсекретаря США в Києві про те, що «двері до НАТО для України залишаються відкритими».
Швейцарська «Ноє Цюрхер Цайтунґ» зазначає, що ухваленням українським парламентом закону про оновлені міжнародні пріоритети для Києва та вилученням з документа планів вступу України до НАТО українські законодавці влаштували своєрідну зустріч держсекретарю США, влада котрих завжди прагнула втягнути Київ до Північноатлантичного альянсу. Газета також звернула увагу на заклик Гілларі Клінтон до української влади, щоб та разом із покращенням стосунків із Росією активізувала взаємини з Євросоюзом.
Австрійська «Ді Прессе» назвала місію Гілларі Клінтон до Києва чи не найскладнішою для американської дипломатії за останній час стосунків із Україною, бо Президент Янукович не лише посилив стратегічну співпрацю з Росією, а й домігся вилучення з політичної програми України планування членства держави в НАТО. Газета також наголошує, що держсекретар США вимушена була відреагувати в Києві на попередження щодо вірогідності повернення України до авторитаризму, коли пані Клінтон під час телевізійного шоу за її участі застерегла Київ від обмеження свободи слова і свободи зібрань для українських громадян.
Впливова «Файненшел Таймз» не лише інформує про укладення МВФ у Києві «Попередньої угоди про співпрацю», що передбачає у перспективі нову програму фінансування української влади у сумі 15 мільярдів доларів на два з половиною роки, а й наголошує, що остаточне схвалення такого пакету допомоги залежатиме від готовності Києва просуватися вперед з непопулярними економічними реформами, коли деякі з них мають бути схвалені раніше, аніж правління МВФ збереться на нараду в цьому місяці. Фонд вимагає підвищення цін на газ для внутрішніх споживачів в Україні, кардинального зменшення дефіциту бюджету шляхом удосконалення податкового закону, реформи соціального забезпечення та модернізації витрат.
Разом з тим російська «Комерсант» вважає, що українська влада лише декларує реформи, зокрема, нібито лібералізацію газового сектору, для того, щоб отримати так бажані західні кредити, тоді як насправді таких реформ не буде. Бо, наприклад, як стверджують українські чиновники, схвалення у першому читанні Верховною Радою закону про лібералізацію газового ринку – лише формальність, яка направлена на отримання обіцяного Євросоюзом кредиту у понад 2 мільярди доларів нібито на модернізацію ГТС. Та й відомі експерти переконані, що така імітація реформ з боку Києва має лише формальний характер.
Відомий польський експерт Петер Кочинський наголошує на сторінках «Жечпосполитої», що далі прозахідних декларацій нинішня українська влада не йде, а насправді ж «швидкими кроками рухається на Схід, віддаляючись таким чином від Європи, що для поляків є поганими новинами». Експерт також переконаний, що нові засади української зовнішньої політики, що її ухвалив минулого четверга український парламент, є свідченням «повороту української зовнішньої політики на 180 градусів і перетворення її з проєвропейської на проросійську».
Швейцарська «Ноє Цюрхер Цайтунґ» зазначає, що ухваленням українським парламентом закону про оновлені міжнародні пріоритети для Києва та вилученням з документа планів вступу України до НАТО українські законодавці влаштували своєрідну зустріч держсекретарю США, влада котрих завжди прагнула втягнути Київ до Північноатлантичного альянсу. Газета також звернула увагу на заклик Гілларі Клінтон до української влади, щоб та разом із покращенням стосунків із Росією активізувала взаємини з Євросоюзом.
Австрійська «Ді Прессе» назвала місію Гілларі Клінтон до Києва чи не найскладнішою для американської дипломатії за останній час стосунків із Україною, бо Президент Янукович не лише посилив стратегічну співпрацю з Росією, а й домігся вилучення з політичної програми України планування членства держави в НАТО. Газета також наголошує, що держсекретар США вимушена була відреагувати в Києві на попередження щодо вірогідності повернення України до авторитаризму, коли пані Клінтон під час телевізійного шоу за її участі застерегла Київ від обмеження свободи слова і свободи зібрань для українських громадян.
Впливова «Файненшел Таймз» не лише інформує про укладення МВФ у Києві «Попередньої угоди про співпрацю», що передбачає у перспективі нову програму фінансування української влади у сумі 15 мільярдів доларів на два з половиною роки, а й наголошує, що остаточне схвалення такого пакету допомоги залежатиме від готовності Києва просуватися вперед з непопулярними економічними реформами, коли деякі з них мають бути схвалені раніше, аніж правління МВФ збереться на нараду в цьому місяці. Фонд вимагає підвищення цін на газ для внутрішніх споживачів в Україні, кардинального зменшення дефіциту бюджету шляхом удосконалення податкового закону, реформи соціального забезпечення та модернізації витрат.
Разом з тим російська «Комерсант» вважає, що українська влада лише декларує реформи, зокрема, нібито лібералізацію газового сектору, для того, щоб отримати так бажані західні кредити, тоді як насправді таких реформ не буде. Бо, наприклад, як стверджують українські чиновники, схвалення у першому читанні Верховною Радою закону про лібералізацію газового ринку – лише формальність, яка направлена на отримання обіцяного Євросоюзом кредиту у понад 2 мільярди доларів нібито на модернізацію ГТС. Та й відомі експерти переконані, що така імітація реформ з боку Києва має лише формальний характер.
Відомий польський експерт Петер Кочинський наголошує на сторінках «Жечпосполитої», що далі прозахідних декларацій нинішня українська влада не йде, а насправді ж «швидкими кроками рухається на Схід, віддаляючись таким чином від Європи, що для поляків є поганими новинами». Експерт також переконаний, що нові засади української зовнішньої політики, що її ухвалив минулого четверга український парламент, є свідченням «повороту української зовнішньої політики на 180 градусів і перетворення її з проєвропейської на проросійську».
