В Україні громадяни не рівні перед законом. У цьому впевнені три чверті українців-учасників загальнонаціонального опитування населення, ініційованого фондом «Демократичні ініціативи».
На думку респондентів, реально у них існують права на об’єднання у політичні партії та громадські об’єднання, право на свободу думки й віросповідання, а також расова та гендерна рівноправність.
За оцінками правозахисників, найгірше в Україні з дотриманням та економічних, культурних та особистих прав громадян (на життя, захист від катувань тощо).
За версією американської неурядової організації “Freedom House”, із 2006 року Україна – в переліку вільних країн. Попри це, українці у забезпеченні власних прав і свобод не впевнені.
В Україні не вірять у справедливий суд
Зокрема, 75% респондентів щорічного загальнонаціонального опитування щодо рівня дотримання прав людини заявили: рівні перед законом в Україні далеко не всі.
На думку наукового керівника фонду «Демократичні ініціативи» Ірини Бекешкіної, такий показник ставить під загрозу загальне розуміння України як демократичної держави.
«Рівність громадян перед законом – це основний критерій демократії. Коли ми свого часу з’ясовували у людей, що вони вважають за основний показник демократичного розвитку суспільства, опитувані вказали саме на рівність перед законом», – каже вона.
На владу впливати не вдається
На думку опитаних, не існують реально в Україні права на гідний рівень життя, справедливе судочинство, право бути захищеним від злочинності та право на захищеність від свавілля влади. 79% респондентів вважають, що певними «перевагами» перед законом користується той, хто має гроші, і лише 1% українців вірить у рівність усіх перед законом.
Найдієвішими механізмами, за допомогою яких громадяни можуть впливати на владу, респонденти вважають вибори (президентські – 37%, парламентські – 29%, місцеві – 25%) та участь у мітингах чи демонстраціях (17%).
Водночас чверть опитаних упевнена, що громадяни ніяк не впливають на ухвалення рішень у державі. «Люди не бачать можливостей якось впливати на владу. Щоправда, тішить той факт, що якщо в 2004 році кількість тих, хто визнавав, що громадяни ніяк не впливають на владу, склала 40%, то у 2009 році їх було 26%», – розповідає Ірина Бекешкіна.
Як діятиме новий Президент?
Правозахисники б’ють на сполох, адже кількість порушень у сфері захисту прав людини зростає, а механізмів їхнього попередження в Україні досі не вироблено. За даними Української Гельсінської спілки, щороку у Європейському суді з прав людини Україна програє до півтори сотні справ.
За словами виконавчого директора Спілки Володимира Яворського, правозахисників насторожує невизначеність нової влади щодо шляхів боротьби з порушенням прав людини в Україні. «Досі не задекларовано жодного напрямку, в якому нова влада розвиватиметься задля покращення ситуації з дотриманням прав людини», – наголошує він.
«У цивілізованих країнах владу обмежують право та суд. В Україні цього немає, і єдине, що якось впливає на владу, – це зовнішній тиск, вплив міжнародного співтовариства», – додає Володимир Яворський.
Напередодні заступник голови Адміністрації Президента Ганна Герман заявила, що дотримання й гарантування прав людини з боку владних структур в Україні є й залишатиметься під контролем Віктора Януковича.
Щорічне загальнонаціональне соціологічне опитування щодо ставлення населення до дотримання політичних і соціальних прав тривало з 12 до 24 грудня. Опитано 2000 респондентів із усіх регіонів України.
