Рішення української влади відмовитися від високозбагаченого урану є вірним кроком, вважає більшість українських експертів і представників опозиції, яких опитало Радіо Свобода. Про це домовилися напередодні Президенти України і США Віктор Янукович і Барак Обама в рамках cаміту з питань ядерної безпеки у Вашингтоні. Проте наразі незрозуміло, яким чином це відбуватиметься, та що саме Україна отримає у відповідь, і це турбує оглядачів.
Україна отримала високозбагачений уран у спадок від Радянського Союзу. Нині він знаходяться у кількох наукових установах, включно з Харківським фізико-технічним інститутом і Севастопольським національним університетом ядерної енергії і промисловості, розповів Радіо Свобода директор енергетичних програм Центру імені Разумкова Володимир Саприкін.
Високозбагачений уран використовується в Україні в дослідницьких цілях на спеціальних реакторах, говорить експерт. Тоді як, за його словами, для виробництва енергії на атомних блоках використовують низькозбагачений уран на рівні близько 5 відсотків. Для збагачення урану потрібно спеціальну, дуже дорогу апаратуру і також певний досвід.
Після терактів 11 вересня 2001 року Сполучені Штати активно взялися за справу зменшення ядерної загрози, щоб високозбагачений уран не потрапив до рук терористів. Переговори з цього приводу також велися з Україною. Колишній Уповноважений Президента Віктора Ющенка з міжнародних питань енергетичної безпеки і колишній співробітник московського Інституту атомної енергії імені Курчатова Богдан Соколовський пояснив Радіо Свобода, чому переговори затягнулися.
«Останні п’ять років це питання доволі часто виникало і стояло завдання дуже просто – розробити такий механізм, щоб українські національні інтереси у ході передачі високозбагаченого урану були збережені, саме тому досі це питання не було вирішене, бо не було запропоновано відповідної схеми і Академією наук, і урядовими структурами», – каже колишній посадовець.
Із офіційної інформації з Вашингтона Богдану Соколовському наразі незрозуміло, про яку схему домовилася нова українська влада, і наскільки це відповідає інтересам України.
«Тут піде монополізація, або з боку Росії, або з боку Америки»
Зі свого боку, голова закордонного комітету Верховної Ради, перший посол України у Вашингтоні, бютівець Олег Білорус стурбований тим, що пішовши врешті-решт на зустріч американцям, Україна не отримала чіткої компенсації у відповідь.
«Я сумую з того приводу, що ми так швидко здали нашим великим двом партнерам тему висококонцентрованого урану, не домігшись в переговорах того результату, якого треба було чекати. Тому що за висококонцентрований уран, якщо ми його здаємо Росії, а в обмін отримуємо ТВЕЛи для атомних станцій – це надто низька ціна і тут піде монополізація, або з боку Росії, або з боку Америки, а монополізація це завжди деспотія, завжди принцип – танцюй, враже, як пан каже», – сказав Олег Білорус в ефірі Радіо Свобода.
Натомість його однопартієць, міністр енергетики в опозиційному уряді Олександр Гудима вважає відмову України від збагаченого урану логічним кроком після того, як офіційний Київ відмовився від ядерної зброї.
«І попередні уряди, і уряд Юлії Тимошенко не ставив ніяких перешкод, просто руки не доходили до передачі, чи юридичного оформлення того високозбагаченого урану. В складі опозиційного уряду немає жодного іншого представника, який мав би інші плани щодо збагаченого ядерного палива. Я глибоко переконаний, що ця тема виникла виключно до саміту у Вашингтоні. Це просто знайшли привід», – сказав Радіо Свобода Олександр Гудима.
Українські вчені задумали нову ядерну установку
Колишній міністр екології та ядерної безпеки, а нині лідер Української народної партії Юрій Костенко вважає, що рішення української влади відмовитися від збагаченого урану є політично виправданим.
«Україна отримує можливість широкої співпраці в ядерній енергетиці зі Сполученими Штатами Америки, а це дозволяє нам диверсифікувати поставки ядерного палива в Україні, а не лише бути залежними від поставок з Росії, це дозволяє в перспективі мати власне виробництво ядерного палива. До речі, таку програму ми розпочали ще на почату 90-х років і американська компанія Westinghouse була готова побудувати у Жовтих Водах у Дніпропетровській області власне українське виробництво ядерного палива», – зауважує Юрій Костенко.
Американці готові збудувати такий завод в Україні і сьогодні, проте нещодавно в українській пресі з'явилися припущення, що офіційний Київ остаточно відмовиться від цього проекту в обмін на зниження ціни на російський газ. Нинішній візит Віктора Януковича до Вашингтона наразі не дав відповіді на запитання, чи американців пустять будувати завод в Україні, чи ні.
Офіційний Київ взяв зобов’язання позбутися високозбагаченого урану до 2012 року. Поки сторони ще домовляються про деталі плану, в Харкові мають свою мрію – створити принципово нову ядерну установку.
«Академія наук сподівається, що за рахунок цього високозбагаченого урану тут буде створено новітню, надзвичайно цікаву, не тільки для нас, але і для світової науки установку, адже треба досліджувати стан корпусів реакторів, щоб нових Чорнобилів у нас не було», – сказав Радіо Свобода заступник директора Харківського інституту ядерної фізики Іван Карнаухов.
За його словами, українські вчені розраховують не тільки на американські гроші, але й на технології. Адже нині всі ядерні установки, що працюють в Україні, – це розробки ще СРСР.
Високозбагачений уран використовується в Україні в дослідницьких цілях на спеціальних реакторах, говорить експерт. Тоді як, за його словами, для виробництва енергії на атомних блоках використовують низькозбагачений уран на рівні близько 5 відсотків. Для збагачення урану потрібно спеціальну, дуже дорогу апаратуру і також певний досвід.
Після терактів 11 вересня 2001 року Сполучені Штати активно взялися за справу зменшення ядерної загрози, щоб високозбагачений уран не потрапив до рук терористів. Переговори з цього приводу також велися з Україною. Колишній Уповноважений Президента Віктора Ющенка з міжнародних питань енергетичної безпеки і колишній співробітник московського Інституту атомної енергії імені Курчатова Богдан Соколовський пояснив Радіо Свобода, чому переговори затягнулися.
«Останні п’ять років це питання доволі часто виникало і стояло завдання дуже просто – розробити такий механізм, щоб українські національні інтереси у ході передачі високозбагаченого урану були збережені, саме тому досі це питання не було вирішене, бо не було запропоновано відповідної схеми і Академією наук, і урядовими структурами», – каже колишній посадовець.
Із офіційної інформації з Вашингтона Богдану Соколовському наразі незрозуміло, про яку схему домовилася нова українська влада, і наскільки це відповідає інтересам України.
«Тут піде монополізація, або з боку Росії, або з боку Америки»
Зі свого боку, голова закордонного комітету Верховної Ради, перший посол України у Вашингтоні, бютівець Олег Білорус стурбований тим, що пішовши врешті-решт на зустріч американцям, Україна не отримала чіткої компенсації у відповідь.
«Я сумую з того приводу, що ми так швидко здали нашим великим двом партнерам тему висококонцентрованого урану, не домігшись в переговорах того результату, якого треба було чекати. Тому що за висококонцентрований уран, якщо ми його здаємо Росії, а в обмін отримуємо ТВЕЛи для атомних станцій – це надто низька ціна і тут піде монополізація, або з боку Росії, або з боку Америки, а монополізація це завжди деспотія, завжди принцип – танцюй, враже, як пан каже», – сказав Олег Білорус в ефірі Радіо Свобода.
Натомість його однопартієць, міністр енергетики в опозиційному уряді Олександр Гудима вважає відмову України від збагаченого урану логічним кроком після того, як офіційний Київ відмовився від ядерної зброї.
«І попередні уряди, і уряд Юлії Тимошенко не ставив ніяких перешкод, просто руки не доходили до передачі, чи юридичного оформлення того високозбагаченого урану. В складі опозиційного уряду немає жодного іншого представника, який мав би інші плани щодо збагаченого ядерного палива. Я глибоко переконаний, що ця тема виникла виключно до саміту у Вашингтоні. Це просто знайшли привід», – сказав Радіо Свобода Олександр Гудима.
Українські вчені задумали нову ядерну установку
Колишній міністр екології та ядерної безпеки, а нині лідер Української народної партії Юрій Костенко вважає, що рішення української влади відмовитися від збагаченого урану є політично виправданим.
«Україна отримує можливість широкої співпраці в ядерній енергетиці зі Сполученими Штатами Америки, а це дозволяє нам диверсифікувати поставки ядерного палива в Україні, а не лише бути залежними від поставок з Росії, це дозволяє в перспективі мати власне виробництво ядерного палива. До речі, таку програму ми розпочали ще на почату 90-х років і американська компанія Westinghouse була готова побудувати у Жовтих Водах у Дніпропетровській області власне українське виробництво ядерного палива», – зауважує Юрій Костенко.
Американці готові збудувати такий завод в Україні і сьогодні, проте нещодавно в українській пресі з'явилися припущення, що офіційний Київ остаточно відмовиться від цього проекту в обмін на зниження ціни на російський газ. Нинішній візит Віктора Януковича до Вашингтона наразі не дав відповіді на запитання, чи американців пустять будувати завод в Україні, чи ні.
Офіційний Київ взяв зобов’язання позбутися високозбагаченого урану до 2012 року. Поки сторони ще домовляються про деталі плану, в Харкові мають свою мрію – створити принципово нову ядерну установку.
«Академія наук сподівається, що за рахунок цього високозбагаченого урану тут буде створено новітню, надзвичайно цікаву, не тільки для нас, але і для світової науки установку, адже треба досліджувати стан корпусів реакторів, щоб нових Чорнобилів у нас не було», – сказав Радіо Свобода заступник директора Харківського інституту ядерної фізики Іван Карнаухов.
За його словами, українські вчені розраховують не тільки на американські гроші, але й на технології. Адже нині всі ядерні установки, що працюють в Україні, – це розробки ще СРСР.
