Олександр Єфремов – заступник голови Партії регіонів, і одна з публічних осіб цієї опозиційної сили. Мабуть, навіть більш публічна, ніж лідер партії. За два із гаком роки перебування в парламенті він зміг з політика регіонального рівня стати відомим загальнонаціональним діячем. Багато в чому – це завдяки його відвертості. Або прямолінійності. Тим більше він цікавий як співрозмовник.
Ми пропонуємо увазі читачів тези з великого інтерв'ю Олександра Єфремова «Острову». Повний текст читайте на Луганській регіональній стрічці «Острова».
Про голосування за недовіру Кабміну
Комуністи лукавлять, коли говорять, що 7 чоловік не проголосували, тому що їх не було в залі. Ми на Погоджувальній раді визначилися, що в комуністів відсутній один Симоненко, від Партії Регіонів - Звягільський, а всі інші голосують. І картки були на руках у комуністів. А те, що не проголосувало 7 депутатів, я розцінюю як чергову домовленість між правлячою коаліцією та комуністами. Наскільки я розумію, вони отримали за це дві посади на рівні заступників міністрів. Принаймні, про це пишуть останнім часом ЗМІ. Ну, це їхня справа. Нехай вони пояснюють своїм людям, чому вони підтримують цей уряд.
Ми ставили собі за мету показати, хто ж сьогодні з політичних сил у рамках Верховної Ради підтримує нині діючий уряд і ту політику, що він проводить. Ми в цьому плані домоглися 100% результату. Бравурний виступ Тимошенко із приводу того, що в державі все чудово, показало, що вона живе зовсім в іншому «вимірі». Принаймні, не в тій країні, про яку вона розповідала. Тому що реальний стан справ в економіці, соціальному, політичному й іншому напрямках роботи зовсім відрізняється від того, про що декларував прем'єр-міністр. Тому, або вона говорить неправду, або вона не оцінює реальної ситуації, що склалася в нашій державі. І те, і інше - погано...
Про економічну кризу
Я не згоден з тим, що сьогодні Тимошенко переводить стрілки на світову кризу. При особистому спілкуванні вона мені особисто сказала: «Олександр Сергійович, якщо ви намагаєтеся на мене повісити проблеми в економіці, то я це переведу на світову кризу. У вас тут нічого не вийде». Це була цинічна відповідь на одному із засідань Погоджувальної ради, коли зібралися всі представники фракцій, провідні міністри, які відповідають за фінанси в державі. Там був Пинзеник, там був Турчинов... І в присутності великої кількості моїх колег, було заявлено відкрито. Мене дуже здивувала відповідь прем'єр-міністра на моє питання
Що було причиною того, що трапилось? Коли Тимошенко прийшла працювати в 2005 році, то робила ті ж самі помилки, що й в 2008-му. Одна до одної. Вона «перевернула» економіку на користь імпортерів, і в нас відразу ж почало зростати негативне зовнішньоторговельне сальдо. На кінець року воно склало 14,5 млрд. доларів. Почалися різкі валютні стрибки. Спочатку виріс курс гривні стосовно долара. Прем'єр-міністр вийшла на телебачення та заявила, що це реальний курс гривні й, мовляв, переводьте всі свої заощадження в надійну державну валюту. Мовляв, я вам гарантую, як прем'єр-міністр, який знає, що відбувається у фінансовому полі. Як зараз пам'ятаю цей її виступ. І багато хто повірив! А через якийсь час гривня звалилася, курс долара пішов нагору й виходить, що людей двічі обдурили. Сьогодні ж вона заявляє, що не впливає на фінанси, тому що Національний банк займає таку позицію.
Про професіоналізм у політиці
Мені здається, що головний негативний фактор у нашій державі – це завжди непрофесіоналізм. Якщо ми подивимося, хто працює в нашому уряді, то побачимо величезну кількість людей, які не мають відповідного досвіду роботи в тому напрямку, яким вони займаються. Навіть візьмемо Тимошенко. Що в неї за стаж? Керівництво великою посередницькою газовою корпорацією, яка свого часу ограбувала всю державу. Тому й мислення відповідне. Вона [Тимошенко-авт.] не знає, як заробляється одна гривня, але дуже перспективно за схемами уявляє, як можна відвести мільйони, навіть сотні мільйонів. Керівників з такою психологією не цікавить, на чому заробляються ці гроші, вони не можуть зрозуміти, що всі мільярди які заробляються, ідуть від кожного конкретного робочого місця.
Коли за політичними мотивами висувається людина на ту чи іншу посаду, що не тільки не працювала, припустимо, у цій галузі, а вона не має навіть фахової освіти в цій галузі, що хоч якось допомагало б їй адекватно оцінювати ситуацію в ній. Яких позитивних результатів ми можемо очікувати?
Про Тимошенко в опозиції
Говорять, що якби Тимошенко сьогодні була в опозиції, то вся країна була б зруйнована. Ну, по-перше, ми не ставимо за мету зруйнувати країну. У нас зовсім інша мета. Якщо хтось ставить мету зруйнувати країну й на барикадах щось будувати, то ми не підтримуємо таку політику. Тепер друге питання. А чого ж такого домоглася Тимошенко, перебуваючи в опозиції, поки Ющенко не ухвалив рішення щодо розпуску Верховної Ради? Вона заявила про те, що буде працювати опозиційний Кабінет Міністрів, який жодного разу не засідав. Вона не дала жодного серйозного аналітичного матеріалу для того, щоб можна було оцінити так чи інакше уряд, який ще діяв на той період. Єдине, що їй вдалося за цей час, це пікетувати чоловічий туалет і щитову у Верховній Раді.
Про ротації в Кабміні
Ротація в складі Кабінету міністрів за принципом політичної лояльності не доведе до добра. Відбудеться переперсоніфікація кадрів при тому ж якісному ефекті, - не більше того. Ми сьогодні вже бачимо, які пропозиції робляться по окремих міністерствах. Пропозиції робляться не по якісному поліпшенню складу Кабінету міністрів, а пропозиції робляться із приводу того, чи буде політична підтримка з боку тих груп, які рекомендують даного міністра або даного віце-прем'єр-міністра, особисто Юліи Тимошенко на наступних виборах. Або ж допоможуть їй утриматися у влади зараз, не проголосувавши проти неї у Верховній Раді.
Про корупцію
Головною проблемою, що сьогодні є у нині діючої влади, це, я б так сказав, дикий рівень існуючої корупції. Сьогодні жодне питання в державі неможливо вирішити, не заплативши відповідний хабар. Жоден! Не заперечую, це й раніше було. Тільки суми, суми різні були! І відповідальність раніше була. Бізнесмени говорять: «Ми згодні були й заплатити. Але раніше, якщо ми платили, принаймні в нас питання вирішувалися. А сьогодні ти заплатиш, і тобі ніхто нічого не вирішить». От у чому проблема.
Мені доводилося спілкуватися із представниками індійських бізнес-кіл. Індуси говорять: У вас розгул дикої корупції. Наші відповідають: «Так, треба корупцію ліквідувати!». Вони заперечують: «Ні. Ви не знайдете країну у світі, де немає корупції. Якщо корупція в розумних рамках, то все балансується. А коли ваші чиновники крадуть більше того, ніж заробляють, то такого країна не витримає».
Про акції протесту
Кредити, які бере уряд, поки що відсувають час назріваючої катастрофи. Людина реально відчуває проблему тільки в тому випадку, коли перестає виплачуватися заробітна плата, коли немає роботи, коли немає пенсійного забезпечення, коли немає стипендій у навчальних закладах. Поки Тимошенко, як я вже говорив, бігає по усьому світі й просить гроші. Для неї кожні кілька місяців перебування у влади - це «благо», як вона вважає. І тому вона робить все можливе, щоб втягти країну в безпросвітні борги, але продовжити на кілька місяців своє існування. Виплатить вона заробітну плату, держава ввійде в ще більші борги. Я бачу, що проблема не буде вирішена, і вона вистрілить у вересні. Ну, і історія взагалі страйкового руху показує, що як правило, ефективніше вони бувають восени. Так що, думаю, криза «вистрілить» у вересні акціями непокори.
Про "пташник" Януковича
У будь-якій великій партії є голуби, яструби й так далі. Це видно на прикладі Республіканської й Демократичної партій у США. І розраховувати на те, що ми можемо бути в партії «одобрямс», можна тільки в одному випадку, якщо в цій партії немає ніяких дискусій. На щастя, склалося в такий от спосіб, що в ПР сьогодні є люди, які досить різко висловлюють свою точку зору. Час показує, що така внутрішньопартійна дискусія позитивно впливає на монолітність партії й на її позиціювання.
Я не бачу сьогодні таких людей, які б працювали проти партії. Виникають часом ситуації, коли окремі люди намагаються на себе попрацювати. Тоді інші члени партії намагаються за це їм дорікнути. Що в цьому поганого? Я вважаю, гірше лихо в інших політичних партіях, коли вони сліпо виконують вказівки свого лідера й не намагаються навіть противиться цьому. Тоді це просто лихо.
Я з повагою ставився до Тараса (Черновола – «Острів»), як до людини. До речі, і тоді, коли він ще був в опозиції, а я працював тут, - я й тоді з повагою до нього ставився. І коли він заявив, що йде з партії у зв'язку з тим, що просто втратився, я теж з повагою до цієї людини ставився. Але коли потім подивився на ці дії й що за ними приховане, у мене думка змінилася. У кожної людини, я б так сказав, є свої слабкості. Ну, напевно, хтось знайшов ці слабкості й у нього.
