Зовсім недавно
З тиші віків
Я опинився
В пеклі мирськім.
Я б залишився
Тут на віки,
Та прав не маю
На власний дім!
33 роки
Тут я одбув,
Втративши спокій,
Лишивши сум.
Все, що пекельне, -
Звідси іде!
Смрадно-смертельне
З світу жене!
Цинік свавільний
Людство веде
Лиш к божевіллю
Власних ідей!
Є ще можливість
Наше життя
Разом відвести
Від небуття.
Щоб шлях в безсмертя
Людству відкрить,
Треба, по-перше,
Всіх озорить!
Вичистить душі,
Зм’якшить серця,
Висвітлить людству
Шлях до вінця.
Щоб всі побачить
Вічність змогли,
Треба взять зрячим
Світ із імли,
Ніжно донести
Світ до людей,
Щоб всіх відвести
Від грішних ідей.
Лиш після цього
Без перешкод
З "дна світового"
Мудрості плод
Зможуть дістати:
Від небуття
Людству як плату –
Вічне життя!
Виключно в цьому
Істини суть,
Людству земному –
Праведний путь.
12.02.1990.
