Політичний оглядач

Про це сьогодні повідомляє газета Коммерсант, посилаючись на джерела у МЗС РФ. Як пише видання, Ташкент озвучив наміри після того, як Євросоюз скасував санкції проти Узбекистану, введені після подій у Андижані.

У зовнішньополітичному відомстві Росії відзначають, що керівництво Узбекистану досить давно було незадоволене своїм співробітництвом з Москвою, зокрема створюваним митним союзом між Росією і Казахстаном.

Коммерсант наводить історію відносин Узбекистану і ЄврАзЕс. Зокрема зазначається, що Ташкент не був у числі держав-основоположників цієї організації у 2001 році, так як в той час його влада орієнтувалася у своїй зовнішній політиці виключно на Захід.

У той період Узбекистан (разом із Грузією, Україною, Азербайджаном і Молдовою) входив до блоку ГУУАМ, який у Москві вважали антиросійським. Ситуація змінилася після того, як у травні 2005 року узбецька влада придушила повстання у Андижані (за офіційними даними, загиблих було менше двох сотень, за підрахунками правозахисників - близько двох тисяч).

Відразу після цього Захід увів санкції проти Ташкента, зокрема, вищим узбецьким керівникам було заборонено відвідувати ЄС. Відносини Узбекистану з Москвою, навпаки, потепліли. Ташкент спершу увійшов до складу ЄврАзЕС, а потім повернувся у Організацію договору колективної безпеки (ОДКБ), з якої вже одного разу виходив у 1999 році.

У цьому році Захід пішов на відновлення відносин з Ташкентом. Так, на даному тижні, уперше за три роки, у Ташкент прибув лідер однієї з країн-членів ЄС - президент Болгарії Георгій Пирванов.

Вихід Узбекистану з ЄврАзЕС поки що не свідчить про те, що Ташкент радикально змінює свої зовнішньополітичні пріоритети. Однак цей крок вкрай символічний, резюмує Коммерсант. Навряд чи ЄврАзЕС можна вважати реально працюючою, високоефективною організацією, членство у ній не змушувало Ташкент йти на які-небудь істотні поступки або реформи.