«Фінансова криза й зміна клімату стануть нашими пріоритетами», - заявив глава шведського уряду Фредрік Райнфельлдт, виступаючи у вівторок ввечері в Стокгольмі перед журналістами. Під час конференції ООН з питань захисту клімату, яка має відбутися в грудні в Копенгагені, Швеція домагатиметься, аби ЄС підписав новий документ, покликаний захистити клімат на планеті. «Нам потрібна глобальна відповідь на цю глобальну проблему», - сказав Райнфельдт. У Швеції переконані, що клімат і економіка тісно пов'язані між собою, й прагнуть використати економічну кризу та кризу клімату для пошуку шляхів, які б дозволили досягти економічного піднесення без шкоди для довкілля.

 

Солідна бюджетна політика 

Консервативний шведський прем'єр користується в своїй країні іміджем реформатора системи загального добробуту, фінансувати яку ставало дедалі складніше ще до кризи. Також на європейському рівні Райнфельдт вважається політиком, який виступає за жорстку економію. У березні цього року, коли всюди ухвалювалися щедрі антикризові заходи, він був одним з перших урядових керівників, хто порадив діяти обережніше: «Європа поступово наближається до того етапу, на якому можна сказати, що ми зробили вже все можливе», - наголосив глава шведського уряду.

Райнфельдт застерігає, що дефіцити державних бюджетів, викликані антикризовими заходами, можуть призвести до нових проблем. Аби подолати державну заборгованість, уряди можуть почати, зокрема, підвищувати податки. На думку оглядачів, слід очікувати, що проведення солідної бюджетної політики стане особливою ознакою головування Швеції в ЄС. Що ж стосується відновлення довіри до фінансових ринків, то Райнфельдт закликає встановити добре координований міжнародний контроль.

 

Стабільність на Балканах через членство в ЄС

Не менш складні завдання пов'язані і з Лісабонською угодою. Якщо цей документ набере чинності до кінця року, тоді на європейському рівні доведеться вирішувати важливі кадрові питання. Після обрання нового Європарламенту намітилися також зміни в Єврокомісії. Оглядачі звертають увагу на суперечки навколо важливих посад, які розгорілися між окремими країнами-членами ЄС і парламентом.

У міжнародній політиці Швеція може похвалитися людиною особливого калібру: Карла Більдта знають не тільки, як колишнього главу уряду, але і як міжнародного посередника на Балканах. Можливо саме тому він більше за інших наполягає на тому, аби поступово прийняти до Євросоюзу всі західно-балканські країни. Тільки так, на його думку, можна досягти стабільності в цій частині Європи.

 

Без допомоги реформи в Україні гальмуватимуться

Як відомо, Швеція разом з Польщею свого часу виступила з ініціативою Східного партнерства. Слід очікувати, що Стокгольм тепер, головуючи в ЄС, намагатиметься втілювати цю програму в життя. На думку експертів Шведського інституту досліджень європейської політики, Швеція працюватиме над подальшим зближенням України з Євросоюзом. Раніше повідомлялося, що Стокгольм має намір підтримувати реформи в Україні. Шведські політики застерігають, що без зовнішньої підтримки швидкість реформ в Україні буде надзвичайно низькою.

Уже зараз можна сказати, що головування Швеції в ЄС буде багатим на події. Крім того, шведи продемонстрували, що цілком здатні потягнути європейський віз. Принаймні посол Швеції в Німеччині Рут Якобі оптимістично оцінила можливості досягнення висунутих завдань: «Слід зрозуміти, що країна, яка головує в ЄС, сама по собі нічого не може зробити без підтримки інших. Адже це лише керівництво Європейського союзу. Треба досягти єдності, намагатися дістатися спільних цілей. І тут можуть допомогти переговори, дискусії. За таких умов маленька країна здатна багато зробити».

  Німецька хвиля