Шановний пане Президент!

   На офіційному сайті Президента України зазначено, що звернення громадян до Президента електронною поштою не передбачені, бо «Закон України «Про звернення громадян» не передбачає розгляд звернень, надісланих електронною поштою»…

   Та для того, щоб розпочати приймати звернення електронною поштою, не потрібні ніякі закони(!), а потрібна лише добра воля Президента, якої, як виявляється, зовсім немає, як і немає особливого бажання хоча б повиганяти (я вже не кажу про більш жорсткі дії!) з міністерства оборони генералів-кар’єристів-корупціонерів в умовах фактичної війни. Бо на кожного з цих генералів у ФСБ є повне компрометуюче дос’є, яке дозволяє ворогу маніпулювати ними!).

   Заявляючи, що Україна не зможе виграти війну з Росією, тому що чисельність та технічне оснащення ЗСУ значно менші за відповідні показники ЗСР, наш Президент виказав, що він, хоч і вважається людиною освіченою, але абсолютно не знає історії! Якби він знав історію, то знав би, що нам протистоїть не нащадок Русі (бо ми й є справжніми нащадками Русі!), а нам протистоїть нащадок Орди. А Орда дуже рідко перемагала в чесному двобої навіть в умовах чисельної переваги над своїм ворогом.

   Основна маса перемог Орди (в усі часи і на усіх життєвих напрямках, а не тільки військовому) – за рахунок відвертої брехні, пошуку й підкупу зрадників серед своїх ворогів, різного роду дезінформації тощо і до того ж – ще й чужими руками! Так було завжди. І усе це – починаючи від Андрія Боголюбського, Чингізхана, Батия – і до наших днів. Вивчайте закони і психологію Орди, і Ви наперед будете знати усі їхні майбутні кроки.

   Останній дуже наочний історичний приклад: менш підготовлена матеріально, менш озброєна і менш чисельна гітлерівська Німеччина дійшла до Москви та Волги. І це в той час, коли на кордоні з німцями була сконцентрована більша частина кращих підрозділів «непереможної» Червоної Армії…

   Якщо в умовах фактичної війни більш ніж 100 днів Президенту України і Верховному головнокомандувачу Збройних сил України замало для того, щоб навести хоч якийсь лад у підконтрольній йому (і тільки йому!) силовій структурі (див. хоча б http://www.youtube.com/watch?v=8pBPrGyHwEk&feature=youtu.be ), то виникають цілком логічні питання:

1)      Невже Головнокомандувач ЗСУ не розуміє, що Янукович з Соломатіним та Лебедєвим залишили в міноборони після кількох років «кропіткої роботи» лише лояльних Росії генералів та керівників на місцях або ж тих, на кого у росіян є суттєвий компромат?

2)      Невже Головнокомандувач ЗСУ не розуміє, що Гелетей, визнавши, що забезпеченням ЗСУ та добровольчих підрозділів на передовій займаються переважно волонтери, тим самим визнав нікчемність існуючого складу міноборони або ж намаганням краще контролювати волонтерів (кому, що, коли і де поставляється тощо)?

3)      Чому Головнокомандувач ЗСУ не може (або не здатен) в умовах фактичної війни навести лад в підконтрольному йому міністерстві оборони?

4)      А може він не стільки не може, скільки не хоче наводити лад у ЗСУ, заявляючи, що в Україні немає ким замінити генералів-кар’єристів з МО?

   Те, що ніким замінити генералів-кар’єристів з МО України, є відвертою брехнею. Бо будь-який ГРАМОТНИЙ не те що полковник, але навіть і підполковник-патріот здатен навести лад у довіреній йому структурі, а особливо в сфері забезпечення ЗСУ! А у нас що, немає грамотних офіцерів? Я вже не кажу про тих, хто свого часу пройшли спецнавчання в учбових закладах США! Де вони? Невже всіх «наш» генералітет знищив? Як знищив колишнього громадянина США, а потім (з 90-х років) громадянина України Марка Грегорі Паславського, який загинув під час АТО лише командиром взводу, хоча після закінчення елітної(!) військової академії в Вест-Пойнті(!) дослужився в США до капітана 75-го полку рейджерів (елітне військове формування, полк легкої піхоти зі складу сил спеціальних операцій армії США («зелені берети»))!

   Ви, пане Президент, не знаєте про таких українських офіцерів? Одного з них може назвати Вам навіть будь-який громадянин України (крім, схоже, Ваших радників). Це колишній начальник Управління проблем військової безпеки і військового будівництва Науково-дослідного центру Генерального штабу Збройних Сил України, колишній випускник оперативно-стратегічного факультету Університету Військово-повітряних сил США, який також закінчив курси підвищення кваліфікації при Академії Збройних Сил України, і, нарешті, який вже був Міністром оборони України до Януковича. Так, Ви вже здогадались, це – Анатолій Гриценко. Зверніть увагу – СПРАВЖНІЙ полковник Гриценко (а не якийсь там кар’єрист і корумпований генерал з кількома зірками на погонах). Я не є фанатом Гриценка, але для мене правда – передусім. Я впевнений, що при бажанні можна знайти й інших грамотних спеціалістів військової справи… При бажанні… Якщо воно, це бажання, є…

   Що ж стосується безпосередньо посади міністра оборони, то тут насторожує той факт, що Президент чомусь наступає на ті самі «граблі», знову призначаючи заздалегідь некомпетентну особу, яка зробила кар’єру на охороні, а не на військовій справі. Що це – відсутність здорового глузду чи свідома кадрова політика з метою знищити свідому еліту українського суспільства в зоні АТО?

   Після усього розглянутого цілком закономірно виникає ще одне підсумкове питання: «На дідька нам, звичайним громадянам України, такий Президент і, відповідно, на дідька нам блок у Верховній Раді його імені?»

   Пане Президенте! Прокиньтеся! Чи Ви бажаєте мати ще гіршу власну політичну участь ніж Ваш кум пан Ющенко?

Володимир Нужненко,       

аналітик, громадянин України, якого єдиного в світі обрав Бог для оприлюднення вірного тлумачення  найважливішого біблійного пророцтва про сучасність.                 

"Політичний оглядач"